«Якби я була священиком, я би ґрунтовно вивчила єврейську і грецьку мову, щоб пізнати думку Бога такою, якою Він її схотів висловити нашою, людською мовою» (св. Тереза з Лізьє)
Євангеліє на XXІІ звичайну неділю, рік Б
Початковий спів: Κύριε, ἐλείσον! – Господи, помилуй! – спів, що визнає Ісуса Господом,
Господом милосердя, над нами, грішниками (виконавець – Divna Ljubojevic).
Мк 7,1-8.14-15.21-23
1 Καὶ συνάγονται πρὸς αὐτὸν οἱ Φαρισαῖοι καὶ τινες τῶν γραμματέων ἐλθόντες ἀπὸ
Ἱεροσολύμων. 2 καὶ ἰδόντες τινὰς τῶν μαθητῶν αὐτοῦ ὅτι κοιναῖς χερσίν, τοῦτ
ἔστιν ἀνίπτοις, ἐσθίουσιν τοὺς ἄρτους 3 – οἱ γὰρ Φαρισαῖοι καὶ πάντες οἱ Ιουδαῖοι
ἐὰν μὴ πυγμῇ νίψωνται τὰς χεῖρας οὐκ ἐσθίουσιν, κρατοῦντες τὴν παράδοσιν τῶν
πρεσβυτέρων, 4 καὶ ἀπ ἀγορᾶς ἐὰν μὴ βαπτίσωνται οὐκ ἐσθίουσιν, καὶ ἄλλα πολλά
ἐστιν ἃ παρέλαβον κρατεῖν, βαπτισμοὺς ποτηρίων καὶ ξεστῶν καὶ χαλκίων καὶ
κλινῶν 5 καὶ ἐπερωτῶσιν αὐτὸν οἱ Φαρισαῖοι καὶ οἱ γραμματεῖς· διὰ τί οὐ
περιπατοῦσιν οἱ μαθηταί σου κατὰ τὴν παράδοσιν τῶν πρεσβυτέρων, ἀλλὰ κοιναῖς
χερσὶν ἐσθίουσιν τὸν ἄρτον; 6 Ὁ δὲ εἶπεν αὐτοῖς· καλῶς ἐπροφήτευσεν Ἠσαΐας
περὶ ὑμῶν τῶν ὑποκριτῶν, ὡς γέγραπται ὅτι οὗτος ὁ λαὸς τοῖς χείλεσιν με τιμᾷ, ἡ
δὲ καρδία αὐτῶν πόρρω ἀπέχει ἀπ ἐμοῦ· 7 μάτην δὲ σέβονταί με διδάσκοντες
διδασκαλίας ἐντάλματα ἀνθρώπων. 8 ἀφέντες τὴν ἐντολὴν τοῦ θεοῦ κρατεῖτε τὴν
παράδοσιν τῶν ἀνθρώπων. 14 Καὶ προσκαλεσάμενος πάλιν τὸν ὄχλον ἔλεγεν
αὔτοῖς· ἀκούσατε μου πάντες καὶ σύνετε. 15 οὐδέν ἐστιν ἔξωθεν τοῦ ἀνθρώπου
εἰσπορευόμενον εἰς αὐτὸν ὃ δύναται κοινῶσαι αὐτόν, ἀλλὰ τὰ ἐκ τοῦ ἀνθρώπου
ἐκπορευόμενά ἐστιν τὰ κοινοῦντα τὸν ἄνθρωπον. 21 ἔσωθεν γὰρ ἐκ τῆς καρδίας
τῶν ἀνθρώπων οἱ διαλογισμοὶ οἱ κακοῖ ἐκπορεύονται, πορνεῖαι, κλοπαί, φόνοι, 22
μοιχεῖαι, πλεονεξίαι, πονηρίαι, δόλος, ἀσέλγεια, ὀφθαλμὸς πονηρός, βλασφημία,
ὑπερηφανία, ἀφροσύνη· 23 πάντα ταῦτα τὰ πονηρὰ ἔσωθεν ἐκπορεύεται καὶ κοινοῖ
τὸν ἄνθρωπον.
Що цікавого в тексті:
1. καί / δέ, γάρ
✓У Новому За віті для продовження оповідання дуже часто використовується сполучник καί,
що перекладається нашим українським “і”. В нашому тексті: і (καί) приходять до Нього
фарисеї [7,1]; і (καί) побачивши… що учні їдять немитими руками [7,2]; і (καί) запитують
Його фарисеї [7,5]; і (καί) прикликавши знову до себе натовп, [Ісус] казав їм… [7,14]. Окрім
сполучника і (καί) у євангельських розповідях для продовження думки використовуються
також інші сполучники. У нашому тексті ми зустрічаємо сполучник δέ, який можемо
перекласти нашим “же”: вони запитали… Він же (δέ) їм сказав [7,6]; вони Мене шанують
устами… даремно же Мені поклоняються [7,7]. А також пояснювальний сполучник γάρ,
адже: адже (γάρ) фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо … [7,3]; адже (γάρ) зсередини з серця
людей… [7,21]. Зверніть увагу, що тільки сполучник καί може стояти на першому місці у
реченні. Натомість δέ і γάρ ніколи не стоять на на першому місці у реченні.
2. κοινόω (15,23)
✓Дієслово κοινόω у нашому контексті є антонімом дієслова освячувати. Нагадаймо, що
святість у біблійній думці передусім пов’язане з ідеєю відокремлення. Освячення, отже, це насамперед відокремлення від чогось, що можна назвати мирським, звичайним, загальним
(κοινός). І так, людина відокремлена від звичайного тваринного світу, ізраїльский народ
відокремлений від усіх інших “звичайних” народів. Отож, κοινόω означає зворотній процес:
позбавляти святості, повертати святе до рівня κοινός, до мирського, звичайного, загального. З
цього виникає, що у сьогоднішньому тексті спір торкається того, що саме позбавляє святості
людину – зовнішні чи внутрішні чинники.
3. διαλογισμός κακός (Мк 7,21); ὀφθαλμὸς πονηρός (Мк 7,22).
✓Споглянемо сьогодні також на деякі звороти з прикметниками лихий, злий (κακός, πονηρός).
Першим зворотом є διαλογισμός κακός, що дослівно означає “лиха думка”. Ці погані думки ми
передусім маємо асоціювати з лихими задумами. Нагадаємо, що у біблійній антропології
центр думок знаходиться не в мозоку, але в серці: думки людини формуються у серці. Отже
мати лихі думки у серці – це замишляти якесь зло. Інший зворот: зле, лихе око (ὀφθαλμὸς
πονηρός) допомагає нам зрозуміти ідентичний зворот з Мт 20,15. Пан виноградника до того,
хто критикував його дії по відношенні до платні робітникам, що працювали одну годину,
каже: “Чи твоє око лихе (ὀφθαλμὸς πονηρός) від того, що я добрий”. Отже “лихе око” означає
звичайну заздрість, якій ми часом окреслюємо “чорною заздрістю”.
Дієслова:
συνάγω – збираю / συνάγονται
ἔρχομαι – приходжу / ἐλθόντες
ὁράω – бачу / ἰδόντες
ἐσθίω – їм / ἐσθίουσιν
νίπτω – мию / νίψωνται
κρατέω – дотримуюсь / κρατοῦντες / κρατεῖν / κρατεῖτε
βαπτίζομαι – занурююсь у воду / βαπτίσωνται
ἐπερωτάω – запитую / ἐπερωτῶσιν
περιπατέω – ходжу, поступаю / περιπατοῦσιν
προφητεύω – пророкую / ἐπροφήτευσεν
γράφω – пишу / γέγραπται
τιμάω – шаную / τιμᾷ
ἀπέχω – бути далеко / ἀπέχει
ἀφίημι – залишаю, відпускаю / ἀφέντες
προσκαλέομαι – прикликаю до себе / προσκαλεσάμενος
ἀκούω – чую / ἀκούσατε
συνίημι – розумію / σύνετε
εἰσπορεύομαι – входжу / εἰσπορευόμενον
ἐκπορεύομαι – виходжу / τὰ ἐκπορευόμενα / ἐκπορεύονται / ἐκπορεύεται
δύναμαι – можу / δύναται
κοινόω – “роблю позбавленим святості (κοινός)”, (ритуально) оскверняю / κοινῶσαι / τὰ
κοινοῦντα / κοινοῖ
Інші частини мови:
ἔξωθεν – ззовні
ἔσωθεν – зсередини
διαλογισμός κακός, ὁ – “лиха думка” = задум зла
πορνεία, ἡ – розпуста
κλοπή, ἡ – крадіжка
φόνος, ὁ – вбивство
μοιχεία, ἡ – перелюб
πλεονεξία, ἡ – “бажання мати все більше і більше”, захланність
πονηρία, ἡ – “бути недобрим, лихим”, лукавство, злоба
δόλος, ὁ – обман
ἀσέλγεια, ἡ – безсоромність, нескромність
ὀφθαλμὸς πονηρός, ὁ – “зле око” = заздрість
βλασφημία, ἡ – лихослів’я, зневага
ὑπερηφανία, ἡ – “показувати себе як когось хто вище за інших”, зарозумілість, зухвальство,
пиха
ἀφροσύνη, ἡ – “робити безрозумно дурницю”, безглуздя, безрозумність, безшабашність
Звороти:
κρατοῦντες τὴν παράδοσιν τῶν πρεσβυτέρων – дотримуючись передання старших
διὰ τί οὐ περιπατοῦσιν οἱ μαθηταί σου κατὰ τὴν παράδοσιν τῶν πρεσβυτέρων; –
чому це не поступають учні Твої за переданням старших?
ὁ λαὸς τοῖς χείλεσιν με τιμᾷ, ἡ δὲ καρδία αὐτῶν πόρρω ἀπέχει ἀπ ἐμοῦ – цей народ
губами Мене шанує, але їхнє серце далеко віддалене від Мене
ἀφέντες τὴν ἐντολὴν τοῦ θεοῦ κρατεῖτε τὴν παράδοσιν τῶν ἀνθρώπων –
Відпустивши собі заповідь Бога, додержуєтесь передання людей.
τὰ ἐκ τοῦ ἀνθρώπου ἐκπορευόμενά ἐστιν τὰ κοινοῦντα τὸν ἄνθρωπον – те, що
виходить з людини, – воно є тим, що осквернює людину.
πάντα ταῦτα τὰ πονηρὰ ἔσωθεν ἐκπορεύεται καὶ κοινοῖ τὸν ἄνθρωπον – усе це зло
зсередини виходить і осквернює людину.
фінансово.
Щиро дякуємо!
