Роздуми над Божим Словом на п’ятниця ХХХІІ звичайного тижня, рік ІІ
У 19 розділі Книги Буття читаємо про те як Господь Бог вирішив знищити два міста: Содом і Гоморру. Але спершу хотів вивести Лота з його родиною, щоб урятувати Авраамового братанича. Ангели, які були послані для евакуації цієї родини, так сказали Лоту: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув» (Бут 19, 17). Однак жінка Лота не послухалася цих слів і озирнулася поглянути, що сталося з містами. Як тільки це вчинила — стала соляним стовпом. Вона символізує певну духовну поставу прив’язаності до старого життя. Ця прив’язаність була більшою, ніж страх втратити життя з Богом!
“ Жінка Лота — це символ компромісу зі світом, компромісу з гріхом
Ніщо так не важливе у Твоєму житті, як життя у приязні з Господом. Коли ця сфера Твого життя в небезпеці, потрібно рятувати своє життя, не оглядатися і не зупинятися. Багато разів можемо почути у нашому серці внутрішній діалог, який схиляє нас до компромісу: «Не все відразу, Господь милосердний, на все свій час, я не готовий». Думаю, що подібні думки погубили Лотову дружину.
Отці Церкви вбачали у цій біблійній постаті символ компромісу зі світом, компромісу з гріхом. «Жінка Лота є образом тих, хто раз відкинувши цей світ взялися за важкий шлях чесноти, але в певному моменті, з серцем непостійним (…), наново вертаються до світових прагнень, котрі раніше відкинули» (св. Беда Шанований).