З 12 по 16 листопада у Ватикані обговорювали важливість екуменізму для Нової євангелізації. Справжній екуменічний шлях не можливий, якщо не брати до уваги кризу віри, – на цьому наголосив Папа Бенедикт XVI, приймаючи учасників зустрічі.
За словами Папи, запропонована тема зустрічі чудово вписується у контекст Року віри, який відзначається з нагоди 50-річчя Другого Ватиканського Собору. «Як відомо, – сказав він, – Отці Собору добре розуміли тісний зв’язок, що існує із завданням євангелізувати та подоланням поділів між християнами», адже такий поділ, як читаємо в декреті про екуменізм Unitatis redintegratio, «суперечить Христовій волі» та завдає шкоди «святій справі звіщення Євангелія кожному творінню».
«Неможливо йти справжнім екуменічним шляхом, не беручи до уваги кризу віри, яка огорнула значні простори планети, а між ними ті, які перші прийняли звіщення Євангелія, і де християнська віра процвітала століттями», – наголосив Бенедикт XVI, додаючи, що також не можна ігнорувати «численні знаки, які підтверджують постійне існування потреби в духовності, що виявляються різними способами», що становить виклик для всіх християн.
«У цьому контексті, – зауважує Папа, – від нас, що віруємо в Христа, вимагається повернутися до суттєвого, до серця нашої віри, щоб спільно давати світові свідчення живого Бога, тобто Бога, Який нас знає і нас любить, під поглядом Якого ми живемо і Який чекає на нашу відповідь любові». Для цього потрібно пам’ятати про те, що нас єднає, а це «віра в Бога Отця і Творця, Який об’явився в Сині Ісусі Христі, виливаючи Святого Духа, Який оживляє та освячує». І цю віру, у світлі того самого Хрещення, можемо сповідувати разом.
«Але, однак, не потрібно забувати, що метою екуменізму є видима єдність між розділеними християнами», – вів далі Святіший Отець, пригадуючи, що ця єдність не є справою, яку можемо осягнути лише людськими зусиллями. «Ми повинні докладати всі свої зусилля для цього, – пояснив він, – але мусимо визнати, що в остаточному аналізі, ця єдність є Божим даром і може прийти виключно від Отця через Сина, тому що Церква є Його Церквою». У цьому контексті виявляється важливість молитви за єдність та важливість її шукання для нової євангелізації. І вже сам факт «спільного прямування до цієї мети є позитивною дійсністю, однак, за умови, що Церкви та Церковні спільноти не зупинятимуться на цьому шляху». Бо саме в «повному сопричасті у вірі, Святих Тайнах та служінні конкретним чином стане очевидною присутність та діяльність Божої сили у світі».
«Справжній екуменізм, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – визнаючи першість Божого діяння, вимагає, насамперед, терпеливості, смирення, віддання Божій волі. Врешті, екуменізм та нова євангелізаціє обоє вимагають динамізму навернення».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
