Християнин наприкінці дня з довірою віддається Богові, дякуючи Йому за добро, яке від Нього отримав, а також за те, що він його сам зробив. Рекомендується зробити іспит совісті, завершуючи його щирим жалем за скоєні гріхи.
«У спокої я одночасно відпочиваю і сплю, бо Ти, Господи, єдиний
даєш мені жити в безпеці».
(Пс 4, 9)
Станьмо в присутності Бога
з молитвою возвеличення
Величаю Тебе, мій Боже, з покорою, яку відчуваю, споглядаючи Твою Славу. Вірую в Тебе, бо Ти є Правда. Довіряю Тобі, бо Ти безмірно добрий. Люблю Тебе всім серцем, бо Ти найбільш гідний любові, і з любові до Тебе я люблю свого ближнього, як самого себе.
З молитовника “Щоденно з Богом”