Проблема не в тому, що ми грішні, а в тому, що не дозволяємо переображувати себе в любові через зустріч із Христом, – сказав Папа Франциск у проповіді на вчорашній св.Месі в каплиці Дому св.Марти. На цьому богослужінні були деякі працівники Ватиканських музеїв.
Виходячи з прочитаних на літургії слів Євангелія, коли воскреслий Ісус тричі запитує Петра, чи той Його любить, Папа Франциск зауважив, що це «діалог любові між Господом і Його учнем». То була чергова зустріч Петра з Ісусом, починаючи від першого заклику «Йди за Мною» аж до нинішнього, поєднаного з наданням Симонові нового імені: «Зватимешся Петро, тобто Скеля». Господь довірив йому місію, і «хоча Петро цього не зрозумів, однак це була Місія», – підкреслив Святіший Отець.
Він пригадав важкі моменти тих взаємних стосунків: зречення Петра, скеровані до нього слова Ісуса: «Відступи геть, сатано!», але апостол прийняв це впокорення. «Петро часто вірив, що він мужній», сказав Папа, він навіть витягнув меча на захист Ісуса, однак пізніше тричі Його зрікся. Але коли Ісус скерував до нього «такий прекрасний погляд», Петро розплакався. Папа звернув увагу, що під час цих зустрічей з Ісусом душа і серце Петра ставали щораз то більш дозрілі, вони дозрівали в любові. І ось апостол, чуючи скероване до нього трикратне питання наставника, чи Його любить, – соромиться, бо пам’ятає, що тричі сказав, ніби не знає Його.
Через цей сором і біль Петра Господ дає відчути і йому, і нам, що ми всі грішники, але не в цьому полягає проблема. Вона криється в тому, що ми не покутуємо за гріхи, не соромимося того, що скоїли. «Петро відчуває цей сором, цю покору. Його гріх – це факт, що його він з великим серцем, яке мав, несе на нову зустріч з Ісусом, на радість прощення», – сказав Папа. Він зазначив, що Господь не порушує своєї обітниці, коли сказав: «Ти Скеля», а тепер каже: «Паси Мої вівці» і «ввіряє свою вівчарню рибалці».
«Петро був грішником, але не зіпсованим», – сказав далі Єпископ Рима. Він згадав, що колись один священик – добрий настоятель – був призначений єпископом, а що не почувався гідним прийняти це призначення, то сповідник йому сказав: якщо Петро, маючи такі слабкості, став Папою, то й він не має чого лякатися. «Господь – такий: Він робить так, що завдяки зустрічам із Ним ми дозріваємо навіть зі своїми слабкостями, але якщо ми визнаємо їх і наші гріхи».
Петро дозволив сформувати себе через численні зустрічі з Ісусом, і це ж саме стосується й нас, «бо ми всі на одній дорозі», – сказав далі Папа. Він зазначив: апостол – великий, але не тому, що мужній, а тому, що «він шляхетний, має шляхетне серце, і це провадить до плачу, до болю й сорому, а також до прийняття праці пастиря вівчарні».
«Просімо сьогодні Господа, аби цей приклад життя людини, яка невпинно зустрічається з Ним і яку Він очищує і робить так, що вона дозріває завдяки цим зустрічам, – допоміг нам іти вперед, шукати Господа і знаходити Його», – закликав Святіший Отець. Він підкреслив: ще важливішим є те, щоб ми хотіли цих зустрічей, що Господь завжди нас шукає, завжди близько біля нас. «Але скільки ж то разів ми дивимося в інший бік, бо не маємо охоти на розмову або зустріч із Господом. Зустріти Господа – але ще важливіше це дозволити, щоби Він нас зустрів: ось благодать, якої вчить нас Петро. Просимо нині про цю благодать», – так закінчив свою проповідь Папа Франциск.
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
