«Міланський едикт був початком нової ери не тільки для християнства, а й для всього людства, вперше в історії створюючи два основоположні принципи організації суспільства і політичних спільнот. Ці принципи — свобода віросповідання і світськість держави — мають залишатися для сьогоднішньої Хорватії непорушними».
Про це нагадав архиєпископ Загреба кардинал Йосип Бозаніч під час урочистої Літургії в неділю 18 серпня. Її було відправлено в місті Раковіца з нагоди загальнонаціонального святкування 1700-річчя історичного едикту, яким 313 року імператор Константин проголосив свободу християнського культу в Римській імперії. Кардинал відслужив Євхаристію спільно з головою Хорватської єпископської конференції, ординарієм Задарської архиєпархії монсеньйором Желіміром Пулічем.
Безпосереднім приводом для урочистостей стало свято св. Олени, матері імператора Константина, яка, за словами кардинала Бозаніча, «є великим прикладом чесноти й християнського милосердя і нагадує нам також про особливу роль жінки у Церкві. Наслідування Константина й Олени, — підкреслив архиєпископ Загреба, — у Хорватії досі актуальне. Воно стосується обов’язку католиків захищати свободу віросповідання. Це — завдання в ім’я людини, її гідності, а також справжньої демократії в суспільстві та державі». У цьому сенсі, «громадянські ініціативи, які сприяють конституційному праву батьків вільно приймати рішення щодо виховання та освіти своїх дітей, а також ті, які захищають інститут шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, допомагають лідерам держави й суспільству робити конкретні кроки для застосування права і Загальної декларації прав людини, відповідно до традицій хорватського народу».
«Все це, — сказав на завершення кардинал Йосип Бозаніч, — служить інтересам народу і демократії у Хорватії».
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
