Роздуми на свято Апостолів свв. Симона та Юди Тадея.
Зрозуміло, що Ісус часто молився, проте Євангелісти занотовують передусім ті моменти молитви Ісуса, які передували особливо важливим для Церкви подіям: таким, як молитва після розмноження хлібів і проголошення істини про Євхаристію (див. Йн 6, 15 і нн), перед Преображенням, перед стражданнями на Хресті, а також перед обранням Апостолів.
Причина в такому акцентуванні подвійна: перша – і найважливіша – це представлення, наскільки для Господа Ісуса важлива Церква. Доля Церкви, Її історія, події в Ній не те що близькі Серцю Ісуса – Церква посідає центральне місце в Ньому. (див. Еф 5, 31-32).
Друга причина в тому, щоб ми собі усвідомили: у важливих справах Церква, наслідуючи свого Нареченого, Ісуса Христа, повинна завжди і передусім звертатися по раду і натхнення до Бога у молитві.