Роздуми до Слова Божого на вівторок І тижня Адвенту
На сторінках Євангелія при описах розмноження хліба євангелісти подають кількість людей, не рахуючи жінок і дітей. В описах життя відомих героїв давнини бракує описів їхнього дитинства. У менталітеті тієї культури «діти», «немовлята» не бралися до уваги, не рахувалися в тогочасному суспільстві. Тому слова Ісуса є особливо резонансними для Його сучасників.
Ісус об’являє нам Бога не як видатного мислителя — філософа, який має справу з великими цього світу, лише як Тата, який прагне себе явити тим, хто має життєву позицію дітей, немовлят. Цю позицію можна звести до простих ознак: немовлята цілковито залежні від своїх батьків, не уявляють свого життя без них, довіряють їм і люблять.