Роздуми над Словом Божим на ІІ неділю звичайну, рік А
Уявіть собі таку картину: Поліція веде на довічне ув’язнення дуже небезпечного злочинця. Засуджений вчинив багато злочинів — торгував наркотиками, зброєю, грабував, вбивав, обманював, провертав великі фінансові операції. Раптом біля дверей камери, стоїть молодий чоловік з лагідним обличчям і говорить: Перепишіть його гріхи на мене, я за них відсиджу, я понесу кару цього бідолахи. Важко таке уявити навіть у фільмах.
Сьогодні Йоан Хреститель називає Ісуса Агнцем Божим, який бере на себе гріх світу. В Старому Завіті, як жертву за гріх приносилась тварина. Людина символічно ідентифікувала себе з цією твариною, віддаючи своє життя Богові, посвячуючи Йому самого себе. Агнцем Божим став для нас Христос, народжений з Непорочної Ягниці Марії, розіп’ятий на хресті разом зі списком нашого засудження (св. Мелітон Сардійський).
Господь бере мій і Твій гріх, щоб ми були Божою праведністю в Ньому. Чи зможеш бути байдужим після того, як хтось помер замість Тебе, взявши на себе Твою кару?