Греко-католицький календар
Преп. Пімена
Апостол
2 Кор 7, 1-10
1 Маючи такі обітниці, улюблені, очистьмо себе від усякої нечистоти тіла та духа, звершуючи святі справи в Божому страху. 2 Зробіть місце для нас. Ми нікого не скривдили, нікому не нашкодили, нікого не використали. 3 Не на осуд кажу, бо раніше сказав я, що ви в наших серцях, так щоб нам разом померти або ж разом жити. 4 Маю велику впевненість щодо вас, дуже пишаюся вами; при всій нашій журбі я сповнився втіхою і переповнився радістю. 5 Бо коли ми прийшли до Македонії, наше тіло не мало жодного спочинку, ми в усьому бідували: зовні — боротьба, всередині — страх. 6 Але Бог — Той, хто втішає покірних, — потішив нас приходом Тита, 7 і не лише його приходом, а й утіхою, коли, розповідаючи нам про вашу журбу, ваш смуток, вашу ревність за мене, радів за вас; тому я ще більше зрадів. 8 Бо хоч і засмутив я вас посланням, та не каюся, хоч і каявся, оскільки бачу, що послання, хоч і тимчасово, засмутило вас; 9 тепер я радію не тому, що ви були засмучені, а тому, що засмутилися на покаяння. Бо ви по-Божому засмутилися, щоб ні в чому не зазнати втрати через нас. 10 Адже смуток, що по-Божому, приносить покаяння на спасіння, — ним не слід журитися, а смуток світу спричиняє смерть.
Євангеліє
Мр 1, 29-35
29 Того часу, залишивши синагогу, Ісус з Яковом та Йоаном прийшов до дому Симона й Андрія. 30 А Симонова теща лежала в гарячці; тож Йому негайно сказали про неї. 31 Він підійшов і, взявши за руку, підвів її — і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм. 32 А як звечоріло, коли вже зайшло сонце, поприносили до Нього всіх хворих і біснуватих. 33 І все місто зібралося перед дверима. 34 Тож Він оздоровив багатьох хворих на різні недуги, і вигнав численних бісів, але бісам не давав говорити, бо знали Його, [що Він — Христос]. 35 А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився.