Роздуми над Божим Словом на четвер VI звичайного тижня, рік ІІ
Ставлення Ісуса і святого Якова до вбогих дуже подібне: «Слухайте, любі брати мої: хіба не обрав Бог бідних світу як багатих вірою і спадкоємців Царства, яке пообіцяв тим, хто любить Його?» (Як 2, 5). То саме вбогі є блаженними і їм обіцяне Царство Боже.
Ісус каже: «Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху!» (Лк 6, 24), а святий Яків запитує: «Хіба не багаті гнітять вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди?» (Як 2, 6). Апостол говорить це з огляду на фаворизування в християнських спільнотах людей багатших.
Святий Яків красиво говорить про закон любові: «Коли ви виконуєте царський закон згідно з написаним: “Люби свого ближнього, як самого себе” — добре робите» (Як 2, 8).
Як пише св. Марко, Ісус запитує учнів: «За кого Мене люди вважають?» (Мк 8, 27). Це питання, з одного боку, дає нам пізнати дезорієнтацію тодішнього юдейського суспільства, а з іншого є запрошенням до Петра, аби відповів: «Ти — Христос» (Мк 8, 29). Грецьке «Христос» означає того, кого Бог помазав Святим Духом. З Євангелія від св. Матея ми знаємо, що Петрові це об’явив Бог- Отець (пор. Мт 16, 17). Після цього визнання віри Ісус говорить апостолам про свою вже близьку смерть і воскресіння. Петро противиться цьому і чує гіркий докір: «Відійди позад Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!» (Мк 8, 33).
Навіть із найкращих побудок дуже просто піддатися спокусі не-Божого мислення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
