Літургійні читання на 15 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар:
Св. Никифора, патр. Царгород­ського

Апостол
Рим. 9, 6-19.

6. Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля – ізраїльтяни; 7. і не тому, що нащадки Авраама – всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство», 8. тобто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків. 9. Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.» 10. Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака; 11. коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, – щоб постанова Божа була за вибором, 12. не від діл, але від того, який кличе, – їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!» 13. Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.» 14. Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні! 15. Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.» 16. Отже це – не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує. 17. Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім’я.» 18. Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим. 19. Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»

Євангеліє
Мт. 10, 32-36; 11, 1.

32. Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним. 33. Хто ж мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним. 34. Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч. 35. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою. 36. І ворогами чоловіка будуть його домашні. 1. Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.

Апостол
Євр. 2, 11 – 18.

11. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, 12. коли каже: «Я звіщу ім’я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» 13. І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» 14. А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, 15. і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. 16. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. 17. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. 18. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.

Євангеліє
Йо. 3, 13-17.

13. Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! 14. Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, 15. щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. 16. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.

Біблійні роздуми