Літургійні читання на 8 листопада (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. і славного велкмуч. Димитрія Мироточця.
Спомин великого і страшного землетрусу в Царгороді

Апостол
Флп 4, 10-23

10 Браття, я дуже зрадів у Господі, що ви тепер знову отримали змогу піклува­тися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної на­годи. 11 Кажу це не тому, що чогось потре­бую, бо я навчився бути задоволеним тим, що є. 12 Вмію жити і в нестатках, умію жити і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати, мати достаток і терпіти нестаток. 13 Усе можу в Тому, хто мене зміц­нює, — [в Ісусі Христі]. 14 Втім, ви добре зробили, взяв­ши участь у моїх труднощах. 15 Знайте ж ви, филип’яни, що на початку поширення Євангелія, коли я вийшов з Македонії, жодна Це­р­ква не взяла участі в праві да­вання і приймання, — тільки ви одні; 16 так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби. 17 Не тому, що я шукаю дарів; ні, я шукаю плоду, який примножує вашу славу. 18 Я одержав усе і повністю за­без­печений. Мені вистачає всього, відколи я одержав від Епафродита те, що ви послали, це —  ніжні пахощі, приємна жертва, яка до вподоби Богові. 19 А мій Бог, згідно зі своїм багат­­­ством, нехай задовольнить усяку ва­шу потребу, у славі, в Ісусі Хри­сті. 20 Богові ж, нашому Отцеві, — сла­ва навіки-віків! Амінь.
21 Вітайте кожного святого в Ісусі Христі! Вітають вас ті брати, які зі мною. 22 Вітають вас усі святі, особливо ті, які з дому кесаря.
23 Благодать Господа Ісуса Хри­ста з духом вашим. [Амінь].

Євангеліє
Лк 7, 36-50

36 Один із фарисеїв просив Його, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, Він сів до столу. 37 А жінка, яка була в місті, гріш­ни­ця, довідавшись, що Він сидить при­ столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; 38 вона ззаду припала до Його ніг і, плачучи, почала обмивати Його но­ги слізьми та обтирати волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром. 39 Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: «Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка дотор­кається до Нього, — що вона гріш­ниця!»
40 Ісус у відповідь промовив до нього: «Симоне, маю тобі щось ска­зати». А той промовив: «Кажи, Вчи­телю!» 41 «Були в одного лихваря два боржники: один був винен п’ятсот ди­наріїв, а другий — п’ятдесят. 42 Оскільки вони не могли  від­да­ти, то обом подарував. Отже, ко­трий з них більше любитиме його?» 43 У відповідь Симон сказав: «Ду­маю, що той, якому більше пода­ру­вав». І Він сказав йому: «Правильно ти розсудив». 44 Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: «Чи ти бачиш цю жінку? Я увійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми полила Мені ноги й волос­сям своїм обтерла. 45 Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не пере­стає цілувати Мої ноги. 46 Голови Моєї ти олією не на­ма­стив, а вона миром намастила Мої ноги. 47 Через те кажу тобі: Про­ща­ють­ся її численні гріхи, бо дуже вона полюбила, а кому мало про­щається, той мало любить»
48 А до неї Він промовив: «Про­ща­ються твої гріхи». 49 Ті, хто сидів при столі, почали міркувати собі: «Хто ж Він, що й гріхи прощає?» 50 Він же сказав жінці: «Твоя віра спасла тебе; іди в мирі!»

Великомученика: 

Апостол
2Тим 2, 1-10

1 Отже, мій сину, міцній у благодаті, яка в Ісусі Христі. 2 І що ти почув від мене при ба­га­тьох свідках, те передай вірним людям, які будуть спроможні й інших навчити. 3 [Ти ж] перенось злигодні, як добрий воїн Ісуса Христа. 4 Жодний воїн, щоби догодити тому, хто найняв його, не зв’язує себе життєвими справами. 5 Якщо ж хто й буде змагатися, то не отримає вінця, якщо не буде боро­тися законно. 6 Робітникові, який працює, пер­шим належить одержати з плоду. 7 Зрозумій те, що кажу: [нехай] Гос­подь дасть тобі розуміння в усьому.
8 Пам’ятай про вос­крес­лого з мерт­­вих Ісуса Христа, який з на­щад­ків Давида — згід­но з моєю До­брою Звісткою, 9 за яку я переношу злигодні —до кайданів включ­но, наче злочи­нець. Але Бо­же Слово не ув’язнити! 10 Тому все терплю заради вибра­них, щоб і вони отримали спа­сін­ня в Ісусі Христі з вічною славою.

Євангеліє
Йо 15, 17 – 16, 2

17 Заповідаю вам, щоб ви любили один одного. 18 Якщо світ вас ненавидить, знай­­те, що Мене він раніше від вас зненавидів. 19 Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, а Я вибрав вас зі світу, тому світ і нена­видить вас. 20 Згадуйте слова, які Я сказав вам: Раб не більший за свого пана. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати; якщо Моє сло­во зберегли, то й ваше збері­га­ти­муть. 21 Але це все будуть робити вам за­для Мого Імені, бо ж не знають Того, хто Мене послав. 22 Якби Я не прийшов і не гово­рив їм, то вони не мали б гріха, а тепер не мають уже виправдання за свій гріх. 23 Хто ненавидить Мене, — нена­видить і Мого Отця. 24 Якби Я серед них не зробив тих діл, яких ніхто інший не зро­бив, то гріха не мали б, а тепер і по­ба­чили, і зненавиділи Мене й Мого Отця. 25 Але це сталося, щоби збулося слово, напи­сане в їхньому Законі: Зненавиділи Мене безпідставно. 26 Коли [ж] прийде Утішитель, яко­­го Я вам пошлю від Отця, Дух Істини, який походить від Отця, то Він засвідчить про Мене. 27 Та й ви свідчіть, адже ви від по­чат­ку зі Мною!

1 Це сказав Я вам, щоб ви не були спокушені. 2 Із синагог виганятимуть вас. Надходить час, коли кожний, хто вби­­ватиме вас, буде вважати, ніби тим служить Богові.

Біблійні роздуми