Літургійні читання на 11 листопада (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. мучч. Мини, Віктора й Вінкентія.
Св. мучц. Стефаніди.
Преп. ісп. Теодора Студита

Апостол
Флп 4, 10-23

10 Я дуже зрадів у Господі, що ви тепер знову отримали змогу піклува­тися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної на­годи. 11 Кажу це не тому, що чогось потре­бую, бо я навчився бути задоволеним тим, що є. 12 Вмію жити і в нестатках, умію жити і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати, мати достаток і терпіти нестаток. 13 Усе можу в Тому, хто мене зміц­нює, — [в Ісусі Христі]. 14 Втім, ви добре зробили, взяв­ши участь у моїх труднощах. 15 Знайте ж ви, филип’яни, що на початку поширення Євангелія, коли я вийшов з Македонії, жодна Це­р­ква не взяла участі в праві да­вання і приймання, — тільки ви одні; 16 так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби. 17 Не тому, що я шукаю дарів; ні, я шукаю плоду, який примножує вашу славу. 18 Я одержав усе і повністю за­без­печений. Мені вистачає всього, відколи я одержав від Епафродита те, що ви послали, це —  ніжні пахощі, приємна жертва, яка до вподоби Богові. 19 А мій Бог, згідно зі своїм багат­­­ством, нехай задовольнить усяку ва­шу потребу, у славі, в Ісусі Хри­сті. 20 Богові ж, нашому Отцеві, — сла­ва навіки-віків! Амінь.
21 Вітайте кожного святого в Ісусі Христі! Вітають вас ті брати, які зі мною. 22 Вітають вас усі святі, особливо ті, які з дому кесаря.
23 Благодать Господа Ісуса Хри­ста з духом вашим. [Амінь].

Євангеліє
Лк 7, 36-50

36 Один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, Він сів до столу. 37 А жінка, яка була в місті, гріш­ни­ця, довідавшись, що Він сидить при­ столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; 38 вона ззаду припала до Його ніг і, плачучи, почала обмивати Його но­ги слізьми та обтирати волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
39 Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: «Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка дотор­кається до Нього, — що вона гріш­ниця!» 40 Ісус у відповідь промовив до нього: «Симоне, маю тобі щось ска­зати». А той промовив: «Кажи, Вчи­телю!» 41 «Були в одного лихваря два бо  ржники: один був винен п’ятсот ди­наріїв, а другий — п’ятдесят. 42 Оскільки вони не могли  від­да­ти, то обом подарував. Отже, ко­трий з них більше любитиме його?» 43 У відповідь Симон сказав: «Ду­маю, що той, якому більше пода­ру­вав». І Він сказав йому: «Правильно ти розсудив». 44 Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: «Чи ти бачиш цю жінку? Я увійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми полила Мені ноги й волос­сям своїм обтерла. 45 Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не пере­стає цілувати Мої ноги. 46 Голови Моєї ти олією не на­ма­стив, а вона миром намастила Мої ноги. 47 Через те кажу тобі: Про­ща­ють­ся її численні гріхи, бо дуже вона полюбила, а кому мало про­щається, той мало любить» 48 А до неї Він промовив: «Про­ща­ються твої гріхи». 49 Ті, хто сидів при столі, почали міркувати собі: «Хто ж Він, що й гріхи прощає?» 50 Він же сказав жінці: «Твоя віра спасла тебе; іди в мирі!»