Роздуми над Божим Словом на четвер V тижня Великого посту
Бог об’являється 99-річному Аврамові (його ім’я означає «вивищений отець») і змінює його ім’я на Авраам, тобто — «батько багатьох» (народів), і обіцяє йому: «Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе» (Бут 17, 6).
Ісус обіцяє тим, хто дотримуватиметься Його вчення, що вони не побачать смерті (пор. Йн 8, 51). У вірші 26-му вірші одинадцятої глави Євангелія від Йоана пояснено, що це стосується тих, які живуть у Ньому і для Нього, які в Нього вірять з усіх сил. А у 54-му вірші восьмої глави об’являє, що Бог, Його Отець, оточує Сина славою. Тобто — у своїй батьківській любові об’являє в Ісусі й через Ісуса велич і красу своєї Божественності. Ціле життя Ісуса, а особливо чуда зцілень і звільнення від сатани, об’являють Бога у Його безконечній доброті, показують Його милосердя — тобто об’являють Його славу. Ісус знає свого Отця і тому може про Нього говорити. Цікаво, що Він говорить про Авраама, який розвеселився у вічності, коли побачив цей день Ісуса (пор. Йн 8, 56). Ісус каже про нього такі дивовижні слова: «Перш ніж був Авраам, — Я є!» (Йн 8, 58). Ці слова прекрасно показують Ісуса як віковічного Бога, який знає тих, хто перебуває в Небі, знає їхнє життя, їхні радощі і підтверджує своє знайомство з ними, яке раніше показав апостолам, розмовляючи з Мойсеєм та Іллею на горі Преображення. То Він є Словом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
