У Старому Завіті цими словами заборонялося зображати Бога – істоту абсолютно трансцендентну. Та після воплочення Сина Божого християнське почитання святих ікон є виправдане (як це постановив другий Нікейський собор 787 року), оскільки ґрунтується на таїнстві Сина Божого, що став людиною, адже в цьому таїнстві трансцендентний Бог став видимий для нас. Тут ідеться не про почитання самих ікон, а про вшанування того, хто на них зображений, – Христа, Богородиці, ангелів та святих.
Катехизм Католицької Церкви. Компендіум
Львів, видавництво «Свічадо» 2008