Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХІ Звичайного тижня, рік ІІ
Певно, у кожного в арсеналі знайомств є людина дуже вразлива, яка не сприймає критику, може образитися у відповідь на найменше зауваження. Але гірше, якщо такою людиною є ви самі, я сам. Тому що слова критики, картання Ісуса абсолютно невитримані з погляду порад психологів. Психологи радять спочатку сказати щось добре, потім ще і ще, а вже потім переходити до критики, ретельно добираючи слова.
Ісус відразу переходить до критики, притому дошкульної. Більшість із нас у реальному житті, зустрівши Ісуса, могли б відразу образитися на Його різкий тон та безапеляційні звинувачення. Може, ображаючись на критику ближніх, я пропускаю Божий голос, який говорить мені принципові речі?
Ісус у цьому читанні має три претензії: жертвуєте десятину, але забули про суд, милість і віру; відціджуєте комара, але верблюда ковтаєте; очищуєте миску ззовні, а всередині залишаєте брудною. Причому в кожному з трьох картань спочатку звучить щось добре, що роблять фарисеї. Вони все ж таки жертвують, відціджують і чистять. Вони постійно зайнятті робленням чогось доброго, доброго — але не того. Ісус критикує фарисеїв не тому, що вони нічого не роблять; навпаки, вони докладають зусиль, і саме тому удостоюються Божої критики, а краще сказати — коригування. Може, людина, яка абсолютно нічого не робить, в принципі не спроможна почути критику? Почути Бога? Може, мені, до краю зайнятому «виконанням своїх релігійних обов’язків», варто задуматися над тим, що я роблю, і виконувати це розумно, зіставляючи, що має першочергову вартість, а що в першу чергу роблю я. Менеджери кажуть, що треба не просто правильно виконувати різні справи, а виконувати правильні справи. Як багато різних методів, технологій, обліків, звітів, контролю, аналізу, діагностики, цілих наукових дисциплін люди створили для того, щоби ефективніше управляти земним, забуваючи про дорогоцінне майно, яке не зазнає тління і потребує не менш дбайливого і розумного менеджменту — менеджменту духовного життя.