Золоті вересневі дні щороку знову занурюють нас у робочі будні, шкільні роки, навчальні процеси. Після неквапливого літнього відпочинку, розслаблення та нічого-не-роблення ми раптом опиняємося перед новими завданнями, нас захоплює вир інформації, подій, проектів, планів… Тож як у всьому цьому не загубитись, не втратити цілісності, не згубити здатності бути собою, і як усе це перетворити на процес цікавого й захоплюючого навчання, розповідається в осінньому випуску журналу «Слово».
Шеф-редактор журналу отець Роман Терлецький стверджує, що «наше життя залежить від того, як ми віримо і в що ми віримо». Це справа практики, а не теорії. Як приклад, він згадує про те, що в перші віки в Константинополі на базарі жінки сперечалися щодо походження Святого Духа… Про що сперечаються зараз? Тоді й тепер питання віри є вкоріненими в життя, зовсім не теоретичними.
Своїми роздумами над життям, освітою, вихованням і щастям ділиться тернополянин Олег Герман ― науковець, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, режисер, сценарист, художник-графік, одним словом, неординарна особистість… Він, зокрема, наголошує: «Високий інтелект ― один із шляхів порятунку сучасної України. Чим більше буде в суспільстві згуртованих общин інтелектуалів, а не заполітизованих балакунів, тим воно буде здоровішим». А ще переконує: «Дитині потрібно давати не дорогі смартфони, а серце».
Розвиває цю тему психолог Христина Дмитерко-Карабин, яка пояснює, як надихати й мотивувати дитину до навчання: «Ваша дитина важливіша, ніж оцінка, яку вона приносить, чи навичка, яку вона здобуває. Святкуйте кожний успіх своєї дитини, висловлюйте їй своє визнання, помічайте її прогрес».
Грецьке слово софія в перекладі означає не лише «мудрість», а й «уміння, майстерність, мистецтво (жити)». Отже, Святе Письмо розуміє мудрість не просто як сукупність природних чи надприродних знань. Згідно з єврейською традицією, знання, як жити, було важливішим за саме життя.
Адже ми володіємо інформацією, як бути успішним, що таке тайм-менеджмент, як розвиватися і т.д., однак часто-густо ця інформація так і не перетворюється на знання, не втілюється в життя. Ми її не проживаємо. Тому психолог В’ячеслав Лихогляд-Щасливий пропонує поділити навчання на три категорії: наслідування, логічну інформацію і формацію. Наслідування ― це більш емоційний процес, який переважно притаманний дитині. Таке навчання є більш несвідомим і дуже міцним. Інформаційне навчання, тобто отримання якоїсь інформації, є вже більш свідомим і притаманним у дорослому віці. Натомість третя категорія ― формація ― є більш досконалою, бо вона пропускає інформацію або наслідування через людину: її тіло, досвід, життєдіяльність. Він радить: «Потрібно знати і відчувати, чого я хочу; по-друге, вибрати це свідомо; по-третє, прийняти це як свою цінність».
Як зазвичай буває, гарні та творчі ідеї народжуються на кухні за горнятком смачного чаю, пише Христина Підлісецька. Якось так Бог покерував, що приблизно в один час співпали думки і в музикантів, і в організаторів, і в просто співчуваючих християн, ― і вони разом «народили» фестиваль «Вітер На-Дії», що відбувся влітку у Львові. Про задум, ідею та фестивальну кухню читайте у статті «Фестивалити по християнськи. Це як?»
Під рубрикою «Мандруючи з Богом» знайдете розповідь Вікторії Рудич, яка нікого не залишить байдужим: сучасне Придністров'я, особливості життя в Придністровській Молдовській Республіці після входу до неї російських миротворчих сил та штучний мовний конфлікт. Нічого вам не нагадує?..
А «на десерт» пропонуємо цікавий матеріал про молитву благословення, апостолів на вулиці, подружжя Адріана та Марії Буковинських і найпрестижніше служіння в усьому світі, та майже детективну історію про розвиток есперанто в Галичині.
***
…Цього року на мій день народження, який завжди святкую тоді, коли літо плавно переходить в осінь, серед мозаїки побажань, які отримала, найбільше запам’яталось одне. Мені побажали навчитися бачити і навчитися ходити. Бачити волю Божу в своєму житті і ходити слідами Ісуса. Тож приступаю до навчання. Бачити значить бути уважною, впізнати, не сплутати з нічим іншим, а ходити ― це перетворити її в дію, піти за нею, втілити в життя.
Адже ми покликані бути simper tiro ― завжди учнями ― у школі Христа, «зростаючи в усьому в Того, Хто є Головою»… А Він має чому нас навчити.
Тож запрошую до цікавого читання, перечитування і втілення прочитаного в життя!
А всіх охочих поділитися з приводу прочитаного й обговорити тему номера запрошуємо на презентацію цього випуску, яка відбудеться 7 жовтня 2014 р.Б. о 15:00 у книгарні «Є» за адресою: вул.Незалежності, 31, м.Івано-Франківськ (5-ий поверх).
З найкращими побажаннями, головний редактор Уляна Андрусів
фінансово.
Щиро дякуємо!
