Молитовник

Матеріали для священиків на першу суботу листопада

20 Жовтня 2014, 19:06 2009
Римський Месал

 

Матеріали Єпископату України на першу суботу листопада

Просимо звернути увагу на певні моменти, зазначені Конференцією єпископів: «Перше субота листопада припадає на Урочистість Усіх святих. Месальний формуляр буде з урочистості, а все інше можна брати з запропонованих матеріалів. Ці матеріали жодною мірою не обмежують ініціативи місцевих душпастирів. Мета приготовлених матеріалів — служити допомогою для якнайкращого приготування молебнів перших субот місяця.

 

Перша субота листопада 2014 р.

 

1 XI 2014 р.

До душпастирських оголошень у неділю, 26.10.2014 р.

На цьому тижні перша субота місяця припадає на Урочистість Усіх Святих, серед яких першою святою є Непорочна Діва. Прагнемо спільно продовжувати розпочату в нашій країні Духовну програму, базовану на молебнях Перших субот місяця. Уже сьогодні запрошуємо взяти участь у молебні, який відбудеться у… , час молебню — ….. година.

Вступ до Святої Меси на 1 листопада 2014

Джерело святості — це Божа благодать і відповідь людського серця на неї. Найдосконаліше на благодать Божу відповіло Серце Непорочної Діви. У пориві любові до Бога та ближнього Пречиста Марія віддає своє Серце як жертву. Сьогоднішня урочистість нагадує, що кожен із нас покликаний до святості, тобто до принесення такої самої жертви. Святість завжди дозріває також і в близькості з іншими людьми. Марія поспішає до Єлизавети з допомогою — це приклад дозрівання до святості, зразок нашої спільної духовної віднови. Сьогодні ми разом з усією Церквою прикликаємо заступництва Всіх Святих, а в усіх парафіях нашої Вітчизни молимося за їх заступництвом про оновлення нашого народу у християнській любові.

Допомога для проповідника

Уривок із книжки о. Леонарда Гловацького ОМІ

«Постійно заново приймати Фатімське послання»

Непорочне Серце Марії

Милосердний Бог у своїх планах спасіння призначив особливе місце і роль Марії, для якої передбачив буття Матір’ю Спасителя. Серед фатімських закликів і вимог — що зазвичай мало підкреслюється — була об’явлена роль Непорочного Серця Матері Бога у визволенні світу від зла та у ділі спасіння. Це означає потребу розвиненішого культу Пресвятої Богородиці та Її Непорочного Серця. Своєю чергою, потрібно підкреслити, що Вона сама назвала три конкретні форми цього культу: присвячення світу і Росії («Імперії Зла») Непорочному Серцю, свято Непорочного Серця і молебень п’яти перших субот місяця зі Святим Причастям на винагородження за зневаги та блюзнірства щодо цього Серця. Тому все це потрібно собі пригадати й коротенько над цим замислитися.

Отож знаменне те, що цю тему Пресвята Богородиця порушила вже під час свого другого об’явлення (13 червня 1917 р.). Варто також зауважити, що й відбулося це за дивовижних обставин та у дивній формі. Прекрасна Пані сказала до Люсії, Франциска і Гіацинти, що вже незабаром візьме їх до Неба, і одразу ж додала, звертаючись до Люсії: «Однак ти залишишся тут ще на якийсь час. Ісус хоче скористатися тобою, аби люди Мене пізнали і полюбили. Він би хотів установити на світі молебень до мого Непорочного Серця». Може, власне кажучи, дивувати, що Пресвята Богородиця дуже конкретно сказала сільській десятирічній дівчинці про близьку смерть її двоюрідних брата і сестри, а їй самій заповіла довше життя — «якийсь час» — і пояснила, що Ісус хоче нею послужитися. Вона, отже, буде знаряддям Господа Ісуса для ширення культу Марії. При цьому дуже виразно було сказано, що то Він, Ісус Христос, прагне встановити молебень до Непорочного Серця. Ісус? А отже, то воля Отця, бо «Син не може робити нічого сам від себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить» (Йн 5, 19). Ісус Христос завжди виконує волю Отця у Святому Духові. Тобто поширення культу Непорочного Серця Марії, Матері Божої, становить волю Пресвятої Трійці. — Зрештою, Фатімська Пані після видіння пекла, яке діти пережили у липневому об’явленні, виразно сказала: «Бог хоче встановити на світі молебень до мого Непорочного Серця» заради рятування «душ нещасних грішників».

Кардинал Ратцінґер у своєму коментарі до третьої частини Фатімської таємниці написав, що дітям було дано пережити страхітливе видіння пекла, аби потім «указати їм шлях спасіння». Свій висновок він виклав таким чином: «Спадають мені на думку слова з Першого послання св. Петра: “Мета вашої віри — спасіння душ” (1, 9). Як шлях до цієї мети нам вказано (…) культ Непорочного Серця Марії. Аби це зрозуміти, вистачить короткого пояснення. Біблійною мовою “серце” означає центр людського єства, який зосереджує в собі розум, волю, темперамент і чутливість, і в цьому зосередженні людина знаходить свою цілісність і свою внутрішню спрямованість. “Непорочне серце” — це, згідно з Мт 5, 8, серце, яке завдяки вкоріненості в Богові осягнуло досконалу внутрішню цілісність, а тому “споглядає/бачить Бога”. “Культ” Непорочного Серця Марії означає, таким чином, наближення до такої налаштованості серця, у якій fiat — “нехай буде воля Твоя” стає центром, що формує все буття. (…) Павло не вагався сказати своїм спільнотам: наслідуйте мене! (пор. 1 Кор 4, 16; Флп 3, 17; 1 Сол 1, 6; 2 Сол 3, 7.9). На прикладі Апостола вони можуть наочно переконатися, що означає йти за Христом. Ну а ми ж від кого могли б навчитися цього під час кожної епохи, якщо не від Матері Христа?» Це висновок, яким кардинал завершив свої роздуми. Сюди годиться додати, що тут перед нами відкривається краєчок предивної таємниці — логіка Божого милосердя: Бог, який прагне спасіння всіх людей, послав Сина як Спасителя, а Син, аби полегшити нам спасіння, як шлях показує молебень до своєї Непорочної Матері — наслідування постави Її Серця, цілковито й повністю відданого виконанню Божої волі.

Пресвята Богородиця, дозволяючи дітям пережити видіння пекла, пізнати драму «душ нещасних грішників», глибоко переконала їх — причому вражаючим способом, — як сильно культ Її Непорочного Серця, що його хоче поширювати Її Син, потрібний і важливий для нас. Видіння пекельних мук грішників вразило малих пастушків. «Ми підвели очі на Нашу Пані, — написала по роках Люсія у «Четвертому спогаді», — шукаючи в Неї допомоги, а Вона, сповнена добра і суму, мовила до нас:

— Ви бачили пекло, до якого йдуть душі бідних грішників. Аби їх рятувати, Бог хоче поширити у світі молебень до мого Непорочного Серця. Якщо буде зроблено те, що я вам кажу, то багато людей від пекла будуть урятовані, й настане мир у світі. Війна наближається до кінця. Але якщо люди не перестануть ображати Бога, то за час понтифікату Пія XI розпочнеться інша війна, гірша. Коли ви певної ночі угледите небачене світло — знайте, що то великий знак від Бога: що наближається кара для світу за його численні злодійства, буде війна, голод, переслідування Церкви и Святішого Отця.

Аби цього уникнути, я прибуду, щоби просити про присвячення Росії моєму Непорочному Серцю та про Святе Причастя як винагородження по перших суботах. Якщо мої побажання будуть виконані, Росія навернеться і запанує мир; якщо ні — безбожна пропаганда поширить свої помилкові вчення по світу, викликаючи війни і переслідування Церкви; добрих будуть мучити, а Святіший Отець муситиме багато вистраждати. Різні народи загинуть. Однак зрештою моє Непорочне Серце затріумфує. Святіший Отець присвятить мені Росію, яка навернеться, і на деякий час у світі запанує мир».

Небо має свій власний «календар», і наш час відмірює по-своєму, не консультуючись із людьми. Що ми маємо зробити, то це терпляче і з вірою чекати, не знаючи, скільки «нашого» часу триватиме це очікування. На сповнення обітниці Пані, що Вона прийде до Люсії з «певним проханням», дівчина чекала аж дванадцять років без одного місяця. У її житті дуже багато чого змінилося. Вона вже належала до ордену св. Дороти в Туї, в Іспанії, склала перші чернечі обітниці, і саме 13 вересня 1929 року, коли Люсія вночі на самоті молилася у каплиці, настало об’явлення. Те видіння було геть не подібне до жодного з попередніх — об’явлення Пресвятої Трійці та Непорочного Серця Марії у терновому вінку. Тоді Матір Божа звернулася до неї зі спеціальним повчанням і закликом: «Настала мить, коли Бог закликає Святішого Отця, аби разом з усіма єпископами світу присвятив Росію моєму Непорочному Серцю, обіцяючи зберегти її таким чином. Стільки душ залишаються засудженими Божою справедливістю з огляду на гріхи, скоєні проти мене! Тому я приходжу просити про воздаяння. Жертвуй себе у цьому намірі й молися».

Молитва вірних

За заступництвом Непорочного Серця Марії та Всіх Святих просімо Бога, аби дав нам необхідні благодаті, а тих, кого ми Йому доручаємо, щоби зміцнював у прагненні до святості.

1.      За Святу Церкву, аби, споминаючи у Євхаристії смерть і Воскресіння Христа, вона провадила всіх людей до святості.

R. Обдаруй нас, Господи, святістю Твоєю.

2.      За єпископів, священиків, дияконів, аби їхня особиста святість стала джерелом святості усіх вірних.

3.      За всіх людей і народи землі, роз’єднані ненавистю та війнами, аби Господь приніс їм мир та обдарував надією свободи.

4.      За стражденних, покинутих, переслідуваних, за тих, хто живе у несправедливості, аби пам’ятали, що їхня нагорода велика у Небі.

5.      За тих, хто випередив нас на шляху до вічності, аби вони мали частку у спільноті спасенних і святих.

6.      За нас, тут присутніх, щоб ми щоденною, звичною працею і молитвою освячували себе та допомагали іншим в освяченні.

Боже, оточений численним людом із кожного народу, всіх поколінь, рас і мов, Ти наш Отець; вислухай молитви Твоєї Церкви, аби ми з усіма святими могли проголошувати Твою славу. Через Христа, Господа нашого.

Допомога у проведенні медитації над Радісною Таємницею: Відвідини св. ЄлизаветиКатехиза св. Йоана Павла ІІ

34. Таємниця Відвідання — Заповідь місії Спасителя

1.           У розповіді про відвідання Лука показує нам, як благодать втілення, яка спершу наповнила Марію, приносить тепер спасіння і радість домові Єлизавети. Спаситель людства, схований у лоні своєї Матері, вділяє дару Святого Духа, об’являючись уже з перших хвилин своєї присутності на землі.

Описуючи відбуття Марії до Юдеї, євангеліст використовує дієслово anistemi, яке означає «постати», «підвестися», «ворухнутися». Взявши до уваги, що це дієслово застосовується у Євангеліях для визначення воскресіння Ісуса (див. Мк 8, 31; 9, 9.31; Лк 24, 7.46) або ж матеріальних дій, пов’язаних із духовним зусиллям (пор. Лк 5, 27-28; 15, 18.20), ми можемо припустити, що за наміром Луки це слово має підкреслювати рішуче зусилля волі Марії, яка під натхненням Святого Духа готується принести Спасителя на світ.

2.            Євангельський текст, окрім цього, каже, що Марія подалася в подорож «поспішно» (пор. Лк 1, 39). Схоже на те, що контекст Євангелія від Луки вказує на таке: також і визначення «в гори» (пор. Лк 1, 39) є чимось більшим, аніж тільки топографічною  інформацією, оскільки це наводить думку на провісника Доброї Новини, описаного у книзі Ісаї: «Які ж гарні на горах ноги його, хто несе добру новину, хто вістує мир, вістить щасну долю, спасіння возвіщає, хто Сіонові говорить: твій Бог царює!» (Іс 52, 7).

Подібно як св. Павло, який стверджує, що сповненням цього пророчого тексту є проголошення Євангелія (пор. Рим 10, 15), також і Лука ніби заохочує нас, аби ми вбачали у Марії першу «проповідницю Євангелія», яка поширює «Добру Новину» і дає початок місіонерським подорожам свого Божественного Сина.

Особливо знаменним, нарешті, є й сам напрямок подорожі Пресвятої Діви: шлях провадить із Галілеї до Юдеї, подібно як і місійний шлях Ісуса (пор. 9, 51).

Так, справді, відвідуючи Єлизавету, Марія немовби заповідає місію Ісуса, а співпрацюючи від самого початку свого материнства з відкупительним ділом Сина, Вона стає взірцем для тих членів Церкви, які вирушають у дорогу, аби нести світло й радість Христа людям усіх країв та всіх часів.

3.             Зустріч із Єлизаветою має характер радісної спасенної події, а отже, це не просто спонтанне вираження доброзичливості, яку Марія виявляє до своєї родички. До дому Захарії, який утратив мову, засоромлений власною недовірою, Марія несподівано вносить усю радість своєї віри, відкритої та готової до служіння: «Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету» (Лк 1, 40). Святий Лука вказує, що «коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі» (Лк 1, 41). Привітання Марії викликає радісне ворушіння сина Єлизавети: вхід Ісуса до дому Єлизавети, здійснений із допомогою Марії, сповнює ще не народженого пророка тією радістю, що її Старий Завіт заповідає як знак присутності Месії.

Слова привітання, сказані Марією, сповнюють месіанською радістю також і Єлизавету: «Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!» (Лк 1, 41‑42).

Завдяки світлу, вділеному їй з висоти, Єлизавета розуміє велич Марії, яка більше ніж Яела і Юдита — постаті, що заповідають Її у Старому Завіті, — благословенна поміж жінками з огляду на плід свого лона — Ісуса, Месію.

Перед лицем величі Марії Єлизавета також усвідомлює, якою великою честю для неї є це відвідання: «І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?» (Лк 1, 43). Вимовляючи слова «мого Господа», Єлизавета визнає царську, ба навіть месіанську гідність Сина Марії. Тому що у Старому Завіті цими словами зверталися до царя (пор. 1 Цар 1, 13.20.21 тощо); ними також називали Царя-Месію (пор. Пс 110 (109), 1). Ангел сказав про Ісуса: «Дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида» (Лк 1, 32). Єлизавета, «сповнившись Духа Святого», інтуїтивно відчуває це. Пасхальний тріумф Христа пізніше об’явить, у якому сенсі належить розуміти цей титул — а саме, у сенсі трансцендентному (пор. Йн 20, 28; Діян 2, 34‑36).

Сповнений подиву вигук Єлизавети — це заклик для нас, щоб ми уміли належно цінувати все те, що присутність Марії вносить у життя кожного віруючого.

Відвідуючи матір Йоана Хрестителя, Марія приносить їй Христа, який уділяє Святого Духа. Цю Її роль як Посередниці підкреслюють слова самої Єлизавети: «Як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі» (Лк 1, 44). Діяння Марії, поєднане з діянням Святого Духа, стає немовби заповіддю П’ятидесятниці, зміцнюючи зв’язок співпраці, початок якій дало втілення і яка проявлятиметься в усьому Божому ділі спасіння.

(2.10.1996)

Акт віддання парафії Непорочному Серцю ПДМ

(прочитати на закінчення Св. Меси, або під час богослужіння)

Непорочна Матір, покладаємо все наше довір’я в могутність Твого заступництва і в материнську доброту Твого Серця. Нині урочисто віддаємося Твоєму Непорочному Серцю. О Преподобна Матір! Хай Твоє Серце охороняє наші серця, хай як взірець сяє в наших родинах і парафіях! О Маріє, борони чистоту звичаїв, захищай молодь і дітей, спонукай батьків до жертовності, дітей до слухняності і дисципліни, родинні вогнища хай палають правдивою побожністю і постійною любов’ю. Твоєму Серцю доручаємо всіх відсутніх в родинному домі, блукаючих по дорогах життя, грішних; бережи їх, о Маріє, і будь провідною зорею для сиріт і убогих. Хочемо виконувати всі бажання Ісусового Серця, любити Тебе, жити згідно з наукою Христа й Церкви. Будемо часто очищати душу від гріхів і живити її Хлібом Життя.

Допоможи нам, о Маріє, виконати ці настанови, прийми це наше віддання, виблагай благодаті, необхідні для нашого спасіння. Будь нам Матір’ю і веди до Ісуса. Амінь.

Або:

Відновлення присвячення себе Непорочному Серцю Пресвятої Діви Марії

Непорочна Мати, всю довіру нашу покладаємо на силу Твого заступництва, на материнську доброту Твого Серця. Слухняні Твоїй волі й дорученням Святішого Отця, ми всі разом присвятили себе Тобі. Зараз урочисто відновлюємо наше присвячення Твоєму Непорочному Серцю.

О предобра Мати! Нехай Твоє Серце стоїть на сторожі наших сердець, нехай Воно, як взірець, світить у наших родинах і парафіях! О Маріє, бережи чистоту звичаїв, захищай молодь і дітей, спонукуй батьків до жертовності, дітей – до слухняності й дисциплінованості, нехай сімейні вогнища палають справжньою побожністю і тривалою любов’ю. Твоєму Серцю доручаємо всіх тих, кого немає вдома; тих, хто блукає дорогами життя, грішних. Бережи їх, о Маріє, і будь провідною зіркою для сиріт і вбогих. З любов’ю до Твого Серця хочемо виконувати всі прагнення Ісусового Серця, жити згідно з Божими заповідями, згідно з навчанням Христа і Церкви. Будемо наші душі якомога частіше очищувати від гріхів і живити їх Хлібом Життя.

Допоможи нам, о Маріє, виконати ці постанови, прийми наше присвячення, випроси благодаті, необхідні для освячення особистого  й  сімейного  життя.   Будь  нашою  Матір’ю і веди нас до Ісуса. Амінь.

Латинськаий Месал

 

Розарієві роздуми

Радісні таємниці

Благовіщення

Звістку про народження Месії Господь Бог переказує через свого спеціального посланця. Ангел приносить Марії також і іншу новину — про те, що Її родичка Єлизавета, яку вважають неплідною, очікує на потомство; ангел запевняє, що для Бога немає нічого неможливого. Інколи ми про когось чуємо: «О, це справжній ангел!» Це означає, що разом із цією людиною до нас приходить благо. Запитаймо самих себе, чи ми стаємо носіями «добрих звісток» для людей із нашого оточення? Зміцнюють чи ослаблюють наші слова їхню віру, додають їм надії чи відбирають її?

Боже, дякуємо Тобі за всіх тих, хто привносить добро у наше життя. Дякуємо за місіонерів, які проголошують Добру Новину в місцях, куди часто ніхто не хоче їхати через тамтешній важкий клімат чи убогість мешканців.

Відвідини св. Єлизавети

Марія попрямувала до Єлизавети, яка також була у благословенному стані завдяки надприродному втручанню Бога. Для обох жінок Всемогутній «учинив велике», і тому поміж ними виникає особливе порозуміння. Єлизавета, почувши привітання Марії, наповнюється Святим Духом і розпізнає у молоденькій родичці «Матір Господа», жінку глибокої віри у сповнення Божої обітниці. Перейдімо до нашої дійсності та наших зустрічей. Як саме ми звертаємося до тих, із ким зустрічаємося? Що можемо сказати про сенс наших розмов? Чи «добрий дух» витає над ними?

Господи, представляємо Тобі наші зустрічі із сестрами й братами. Нехай зустріч Марії з Єлизаветою буде світлом для наших взаємних стосунків, аби розпізнати Бога, присутнього в іншій людині.

Різдво

Марія і Йосиф перебували у Вифлеємі, який від Назарета лежить на відстані близько 150 кілометрів. Дісталися вони туди не в рамках екскурсії, а з огляду на розпорядження імператора. Ця мандрівка не була для них комфортна. Ми знаємо, що з приходом до Вифлеєма їхні труднощі не закінчилися, а радше накопичилися. Господь Бог не розпещує своїх вибраних…

Наші життєві труднощі. Як ми реагуємо, коли шлях життя веде крутосхилом? Може, хочемо повернутися або подати скаргу на сценариста подій?

Боже, дай нам мудрості, яка не піддається ілюзії «широкої дороги», не боїться труднощів, а спроможна виходити їм назустріч і чинити опір.

Жертвування Ісуса Христа у храмі

Марія і Йосиф підкоряються вимогам Закону Мойсея. Симеон та Анна промовляють пророцтва, і це супроводжується знаками. Пророцтва говорять про надзвичайність, винятковість Ісуса. Це контрастує зі смиренною позицією Його батьків. Вони не піддаються спокусі величі або винятковості, як то часто буває, коли хтось має виняткових дітей, привілейований соціальний статус або бере участь у якійсь видатній події.

Боже, який смиренним даєш благодать, учини, аби моє серце не було гордим, і щоб я не гнався за тим, що велике ані що переростає мої сили.

Віднайдення Ісуса у храмі

Марія і Йосиф після неспокійного шукання, із серцями, сповненими болю, віднаходять Дитя Ісуса. Віднаходять Його у фізичному сенсі, але також і в іншому: вони усвідомлюють те, що Він повністю поглинутий справами Отця. Наше паломництво віри — це невпинне пізнавання Ісуса. Ми віднаходимо Його у Біблії, в Таїнствах і в молитві. Дехто губить Ісуса і усвідомлює це тільки тоді, коли вже пройдено чималий «шматок дороги» життя. Інші Його і не гублять, але й не віднаходять: вони постійно тримаються «Ісусика з дитинства».

Господи Ісусе, дай нам прагнення невпинно Тебе шукати, аби наша віра не загрузала в рутині, а мала аромат свіжості життя, яке розвивається, дозріває і приносить плоди свідчення.

Літанія до Непорочного Серця Марії

 

Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!

Христе, почуй нас!       Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже,                 помилуй нас.

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас.

Духу Святий, Боже,                     помилуй нас.

Свята Трійце, Єдиний Боже,        помилуй нас.

Серце Марії, з’єднане з Серцем Ісуса, молись за нас.

Серце Марії, святине Пресвятої Трійці, молись за нас.

Серце Марії, доме Слова,          молись за нас.

Серце Марії, переповнене благодаттю, молись за нас.

Серце Марії, благословенне серед усіх сердець,   молись за нас.

Серце Марії, тихе і лагідне,      молись за нас.

Серце Марії, глибино смирення, молись за нас.

Серце Марії, жертво любові,     молись за нас.

Серце Марії, прибите до хреста, молись за нас.

Серце Марії, розрадо засмучених, молись за нас.

Серце Марії, притулку грішників, молись за нас.

Серце Марії, надіє вмираючих, молись за нас.

Серце Марії, столице милосердя, молись за нас.

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу, помилуй нас!

Молімося: Боже, Ти в Непорочному Серці Марії дав нам переможну силу чистоти й любові, визволи нас від гріхопадіння і вчини, щоб, очищаючись через покуту і молитву, наші серця щоразу тісніше з’єднувалися з Тобою і проголошували у світі Твій заклик до навернення. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Відновлення присвячення себе
Непорочному Серцю Пресвятої Діви Марії

       Непорочна Мати, всю довіру нашу покладаємо на силу Твого заступництва, на материнську доброту Твого Серця. Слухняні Твоїй волі й дорученням Святішого Отця, ми всі разом присвятили себе Тобі. Зараз урочисто відновлюємо наше присвячення Твоєму Непорочному Серцю.

О предобра Мати! Нехай Твоє Серце стоїть на сторожі наших сердець, нехай Воно, як взірець, світить у наших родинах і парафіях! О Маріє, бережи чистоту звичаїв, захищай молодь і дітей, спонукуй батьків до жертовності, дітей – до слухняності й дисциплінованості, нехай сімейні вогнища палають справжньою побожністю і тривалою любов’ю. Твоєму Серцю доручаємо всіх тих, кого немає вдома; тих, хто блукає дорогами життя, грішних. Бережи їх, о Маріє, і будь провідною зіркою для сиріт і вбогих. З любов’ю до Твого Серця хочемо виконувати всі прагнення Ісусового Серця, жити згідно з Божими заповідями, згідно з навчанням Христа і Церкви. Будемо наші душі якомога частіше очищувати від гріхів і живити їх Хлібом Життя.

Допоможи нам, о Маріє, виконати ці постанови, прийми наше присвячення, випроси благодаті, необхідні для освячення особистого  й  сімейного  життя.   Будь  нашою  Матір’ю і веди нас до Ісуса. Амінь.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity