Літургійні читання на 20 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преподобного і богоносного Євтимія Великого

Преподобного:

Апостол
Євр 13, 17-21

17 Слухайтеся ваших наставни­ків, підкоряйтеся їм, тому що вони дба­ють про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з ра­дістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переко­нані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно. 19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був поверне­ний вам.
20 А Бог миру, який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Па­с­тиря овець — Господа нашого Ісу­са, 21 нехай удосконалить вас у вся­кому доброму ділі, аби виконати Йо­­го волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, — через Ісуса Хри­ста, якому слава навіки-віків! Амінь.

Євангеліє
Лк 6, 17-23

17 Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з примор­ського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а та­кож ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього ви­­­хо­дила сила й оздоровляла всіх.
20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі пла­чете тепер, бо ви втішитеся.
22 Блаженні ви, коли люди нена­видітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.

З дня:

Апостол
Євр 11, 17-23. 27-31

17 Авраам, будучи випробовува­ний вірою, привів Ісаака і, маючи обіт­ниці, приносив у жертву єди­но­­родного сина; 18 йому було сказано, що в Іса­а­кові назветься твій нащадок. 19 Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз. 20 Вірою в майбутнє побла­го­сло­вив Ісаак Якова та Ісава. 21 Вірою Яків, помираючи, по­бла­­гословив кожного з Йосифових си­нів і схилився на руків’я свого посоха. 22 Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізрáїля і зробив заповіт про свої кості.
23 Вірою Мойсей, коли наро­див­ся, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя. 27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непо­хитно, як той, хто бачить Неви­ди­мого. 28 Вірою справив він Пасху й про­лиття крові, аби той, хто вигуб­лював первістків, не торкнувся їх. 29 Вірою перейшли Червоне мо­ре, наче суходіл, на що спокуси­ли­ся і єгиптяни, та потонули.
30 Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури. 31 Вірою блудниця Рахав, при­й­нявши з миром розвідників, не загинула з невірними.

Євангеліє
Мр 9, 42 – 10, 1

42 А коли хто спокусить одного з цих малих, які вірять у Мене, то кра­­ще йому було би прив’язати жор­новий камінь на свою шию і кину­тися в море. 43 І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою увій­ти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни, в невга­симий вогонь, 44 [де черв’як не гине, і вогонь не гасне]. 45 І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кульгавим, аніж з обома но­га­ми бути вкиненим до геєни, 46 [у вогонь невгасимий, де чер­в’як не гине, і вогонь не гасне]. 47 І якщо твоє око спокушає тебе, ви­бери його; краще тобі з одним оком увійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вки­не­ним у геєну, 48 де їхній черв’як не гине, і вогонь не гасне. 49 Бо кожний вогнем буде посо­ле­ний, [і всяка жертва посолиться сіллю]. 50 Сіль — добра річ; якщо ж сіль стане несолоною, то чим посолите її? Майте сіль у собі та зберігайте мир між собою.

1 Вийшовши звідти, Він приходить на територію Юдеї, що на другому боці Йордану. Зби­рається знову до Нього натовп, і Він, за звичаєм, знову їх навчає.