Літургійні читання на 8 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Віддання Стрітення.
Св. велкмуч. Теодора Стратилата.
Св. прор. Захарії Серповидця

З дня:

Апостол
2 Тим 2, 11-19

11 Вірне слово: якщо ми з Ним померли, то з Ним і житимемо;
12 якщо терпимо, то будемо з Ним і царювати; якщо відречемося, то й Він відречеться від нас;
13 якщо ми невірні, то Він зали­шить­ся вірним, бо себе зректися не може.
14 Нагадуй про це й засте­рігай перед Богом, щоб не зай­ма­лися словес­ними змаган­ня­ми, бо це не при­но­сить ко­рис­ті, хі­ба лише слу­хачам на руї­ну. 15 Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним пра­цівником, який наставляє на прин­­ципи істини. 16 А пустих балачок уникай, бо вони дедалі більше підштовхуватимуть до безбож­ності. 17 Їхнє слово буде поширюва­ти­ся, немов гангрена. Такими є Гіменей і Филит, 18 які відпали від істини, заяв­­ля­ючи, ніби воскресіння вже було, і цим відвертають декого від віри.
19 А тверда Божа основа стоїть, маючи таку печать: Господь знає своїх, а також: Нехай відступить від не­правди кожний, хто прикликає Гос­поднє Ім’я!

Євангеліє
Лк 18, 2-8

2 Ісус розповів притчу, кажучи: «В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився. 3 Була в тому місті й вдова, яка при­­ходила до нього й говорила: “За­хис­ти мене від мого супротивника”. 4 А він довгий час не хотів, та згодом сказав собі: “Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, 5 але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені”». 6 І промовив Господь: «Слухайте, що каже неправедний суддя. 7 То хіба Бог не захистить вибра­них cвоїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати що­­до них? 8 Кажу вам: Він оборонить їх не­гайно. Однак, як прийде Син Людський, то чи знайде Він віру на землі?»

Богородиці:

Апостол
Євр 9, 1-7

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший на­мет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який назива­єть­ся Святе. 3 За другою заслоною — намет, що на­зивається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий зо­лотом, у якому містилася золота по­су­дина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити до­кладно.
6 Згідно з установленням, до пер­шого намету постійно входили свя­щеники, щоб виконувати служін­ня; 7 до другого — один раз на рік вхо­­див лише перво­священик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

Єванегліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Він cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»