Літургійні читання на 9 березня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 1-ша Великого посту, Православ’я.
Свв. сорок мучч., замучених у Севастійськім озері

Апостол
Євр 11, 24-26. 32 – 12, 2

24 Вірою Мойсей, коли виріс, від­мо­вився називатися сином дочки фараона; 25 він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха. 26 Він уважав наругу Христа за біль­ше багатство, ніж скарби Єгип­ту, тому що споглядав на нагороду.
32 І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Ге­део­на, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших про­ро­ків, 33 які вірою перемогли царства, чинили спра­вед­ливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі, 34 згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців. 35 Жінки одержували своїх по­мерлих через вос­кресіння; інші були закатовані, не отримавши звіль­нення, щоб осягнути краще вос­кре­сіння. 36 Ще інші зазнали знущань і по­боїв, а також кайданів і ув’язнення. 37 Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шку­рах — збідовані, знедолені, покривджені. 38 Ті, яких світ не був гідний, ти­ня­лися в пустелях, у горах, у пече­рах, в земних яругах. 39 І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці, 40 оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення.

1 Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свід­ків, від­­киньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з тер­пінням прямуймо до тієї бороть­би, яка пе­ред на­ми, 2 дивлячись на Проводиря і Вер­ши­теля віри, на Ісуса, який, не­зважа­ючи на сором, замість на­лежної Йому радості, перетерпів хрест і сів праворуч Божого пре­столу.

Євангеліє
Йн 1, 43-51

43 Наступного дня Ісус забажав пі­ти в Галілею; знайшов там Іс­ус Фи­ли­па та й каже йому: Іди за Мною! 44 Филип же був з Витсаїди, з міс­та Андрія і Петра. 45 Филип знаходить Натанаїла та й каже йому: Ми знайшли Того, про кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йоси­фа! 46 А Натанаїл сказав йому: Чи мо­же бути щось доброго з Назарета? Ка­же йому Филип: Іди — і по­ди­вися.
47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, у якому не­має підступу! 48 Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею. 49 Відповів Натанаїл [і сказав] Йо­­му: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрá­їлю! 50 Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще біль­ше від цього побачиш! 51 І Він сказав йому: Знову й знову запевняю вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Люд­­­ським Сином!

Мучеників:

Апостол
Євр 12, 1-10

1 Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свід­ків, від­­киньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з тер­пінням прямуймо до тієї бороть­би, яка пе­ред на­ми, 2 дивлячись на Проводиря і Вер­ши­теля віри, на Ісуса, який, не­зважа­ючи на сором, замість на­лежної Йому радості, перетерпів хрест і сів праворуч Божого пре­столу. 3 Подумайте ж про Того, хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами.
4 Ви ще не боролися до крові, вою­­ючи з гріхом. 5 І забули про заклик, що звер­не­ний до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє. 6 Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого прий­­має.
7 Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як зі синами. Хіба є такий син, якого батько не кар­тає? 8 Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви не­законні діти, а не сини. 9 До того ж ми мали наших ті­лес­них батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити? 10 Ті — на короткий час нас ка­рали, коли вважали це за потрібне, а Цей — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.

Євангеліє
Мт 20, 1-16

1 Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. 2 Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. 3 Вийшовши о третій годині, по­бачив інших, які стояли без діла на рин­ку, 4 і сказав їм: “Ідіть і ви у вино­град­ник — і дам вам по справедливості”. 5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. 6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?” 7 Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у ви­но­градник”.
8 Коли настав вечір, каже гос­по­дар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і дай їм плат­ню, почавши від останніх і аж до перших”. 9 Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. 10 А коли підійшли перші, то ду­мали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. 11 Відтак, одержавши, нарікали на пана, 12 кажучи: “Оці останні попра­цю­вали одну годину, а ти прирів­няв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку”. 13 А він у відповідь сказав одно­му з них: “Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? 14 Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; 15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?” 16 Так останні будуть першими, а перші — останніми».