Роздуми над Божим Словом на четвер XXXIV звичайного тижня, рік ІІ
Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше викуплення.
Смерть чоловіка або дружини, розлучення, звільнення з праці, ув’язнення, одруження, вагітність, вихід на пенсію, відпочинок, свято Божого Народження. Це все і ще інше, коли приходить у наше життя, приносить стрес. Серед цього всього є добрі речі. Добрі — так. Безстресові — ні. Навіть «особисті осягнення» стресують. Стрес з’являється при слові «зміна»: зміна матеріального статусу (вгору або вниз), зміна праці або місця помешкання, зміна моделі їжі, спання, навіть вставання з ліжка та приготування до праці — це все може бути причиною неспокою і стресу.
Стрес може бути добрим коли веде до визволення. Ганс Сельє, визначний канадський лікар, основоположник вчення про стрес, у своїх дослідженнях говорить про так званий «еустрес» — стрес не завеликий і не замалий. Він (еустрес) утримує людину в стані радісної творчості, надаючи водночас достатньо багато відпочинку і розваги, щоби провадити здорове повноцінне життя. Для кожної людини потрібний рівень стресу інакший. Добрий рівень стресу, за якого ми «підносимо голову», може нам забезпечити Господь. І в такий спосіб, що стрес буде для нас викликом долати все те, що в житті становить перешкоду для нашого визволення.
У сьогоднішньому Євангелії чуємо про «спустошення… дні помсти… знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів у сум’ятті морського реву та розбурханих хвиль, коли люди ціпенітимуть від страху та очікування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються». Це зміни, які також (м’яко кажучи) викликають неспокій та стрес. Але кінець у Євангелії разючий! На диво, коли це все відбувається, то сповіщає щось дуже добре. Немовби всі події та зміни діються для нашого добра. Що ж це за добро? Визволення. Чому? Тому, що визволення є найглибшим прагненням людини.