Літургійні читання на 2 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Положення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні

З дня:

Апостол
Рим 11, 2-12

2 Не відкинув Бог свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іл­лю, коли він скаржиться Богові на Ізрáїль: 3 Господи, повбивали Твоїх про­років, порозбивали Твої жертов­ни­ки, а я залишився сам; шукають і мо­єї душі!
4 І що ж каже йому Бог у від­по­відь? — Я залишив собі сім ти­сяч чо­­ловіків, які не схилились на коліна пе­ред Ваалом.
5 Так само і тепер, за вибором бла­­годаті, залишився останок. 6 Якщо ж за благодаттю, то не за ді­лами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за діла­ми, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом]. 7 І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали ви­бра­ні; інші ж стали закам’янілими, 8 як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не ба­чили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня.
9 Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм! 10 Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина за­вж­ди буде зігнута!
11 Отже, запитую: Чи спіткну­ли­ся вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але че­рез їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів. 12 Якщо ж їхнє падіння є багат­ством для світу, а їхня втрата є ба­гат­­­ством для язичників, то на­скіль­ки більшою була б їхня повнота!

Євангеліє
Мт 11, 20-26

20 Тоді почав Ісус докоряти міс­там, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не пока­ялися: 21 «Горе тобі, Хоразине! Горе то­бі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидо­ні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покая­лися б у воло­ся­ни­ці та в попелі. 22 Однак кажу вам: Тиру й Сидо­ну буде легше в день суду, ніж вам. 23 І ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду провалишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, від­булися в Содомі, він існував би до­нині. 24 Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
25 Того часу, відповідаючи, Ісус сказав: «Славлю Тебе, Отче, Госпо­ди неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. 26 Так, Отче, бо то було Тобі до впо­­доби.

Богородиці:

Апостол
Євр 9, 1-7

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший на­мет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який назива­єть­ся Святе. 3 За другою заслоною — намет, що на­зивається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий зо­лотом, у якому містилася золота по­су­дина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити до­кладно.
6 Згідно з установленням, до пер­шого намету постійно входили свя­щенники, щоб виконувати служін­ня; 7 до другого — один раз на рік вхо­­див лише перво­священик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Ісус cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»

Біблійні роздуми