Ватикан

Про земні справи Святого Престолу: фінанси Ватикану

06 Грудня 2014, 10:18 2343
Замок Ангела

Відомий жарт твердить: усі знають, як виховувати дітей і як лікувати важкі хвороби. З досвіду викладача економіки можу додати до цієї формули ще й таке: усі знають, які незліченні багатства нагромаджені у Ватикані. Щоправда, спитай таких «фахівців», як називається, приміром, ватиканське міністерство фінансів чи про які суми багатств йдеться – гарантую, знавці одразу ж утратять дар мови. Але, зауважу, питання насправді важливі, враховуючи фінансову реформу, що нині триває у Ватикані…

 

Щороку 29 червня, в урочистість святих апостолів Петра і Павла (або найближчої до цього дня неділі) в усіх католицьких храмах світу відбувається досить незвичне дійство – збір добровільних пожертв віруючих католиків, призначених для особистої скарбниці Святішого Отця та відомий як «Динарій святого Петра»…

З історії стародавньої традиції

Динарієм називалася срібна монета вагою 1,7 грама – грошова одиниця середньовічної Європи, запроваджена близько 730 року імператором Карлом Великим. Приблизно тоді ж в Англії виникла традиція на знак великої поваги до Єпископів Рима та задля матеріальної підтримки Святого Престолу раз на рік жертвувати регулярний внесок – один динарій, – яким, за тодішніми звичаями, мав розпоряджатися особисто Вселенський Понтифік. У Середні віки цей звичай поширився на всю християнську Європу і поступово трансформувалася з добровільного внеску в обов’язковий податок. За часів Реформації, десь із ХVI ст., пожертва динарія святого Петра на певний час зникає, але відроджується наприкінці ХІХ ст. Папа Пій ІХ в енцикліці Saepe Venerabiles (Часто, Високоповажні Брати) – від 6 серпня 1871 р.) схвально поставився до ініціативи вірних Католицької Церкви підтримати Святий Престол своїми пожертвами саме тоді, коли права Вселенських Понтифіків були обмежені «римським питанням», та заохотив їх і надалі здійснювати таку підтримку. Зворушений папа так писав в енцикліці: «У цій ситуації надійшов до Нас динарій, яким бідні й багаті – а особливо бідні – Нас підтримали; до цього було додано різноманітні та численні шляхетні дари… які дивним чином продемонстрували справжню католицьку єдність…» Відтоді бере початок новітня історія динарія святого Петра – стародавню традицію добровільних пожертв було відновлено. До речі, як свідчать історичні матеріали з того самого ХІХ ст., у Ватиканських сховищах кілька століть зберігався запас із майже тисячі середньовічних срібних монеток, які надішли до Рима від цього збору – виявляється, від самого початку цей збір сплачувався дрібними монетками. Це стало причиною появи ще однієї назви: гріш святого Петра.

Нині ця традиційна назва стосується тих добровільних пожертв, що збираються помісними Церквами спеціально для Святого Престолу та Святішого Отця і спрямовуються на апостольську діяльність, підтримку місій, на харитативні та євангелізаційні справи, розвиток культури та для допомоги іншим помісним Церквам. Статистика демонструє, що віруючі достатньо відповідально ставляться до цієї традиції: щорічні надходження стабільні, з незначними (зазвичай у межах 5 % відхилення) коливаннями, на середню суму 50 млн. доларів.

Управління коштами Святого Престолу

Від папи Бенедикта VIII (1012–1024) для управління всіма грошовими справами Святого Престолу та особисто понтифіків було створено Апостольську палату (Camera Apostolica), на чолі якої стояв камерленго (або камерарій) Святої Римської Церкви. Палата займалася доходами й витратами папського двору, карбуванням монет Папської держави, виконувала функцію адміністративного суду; крім того, в її віданні перебували питання персоналу, який обслуговував потреби папського двору.

Від 1605 року за папи Павла V було утворено власну папську банківську установу – так званий «Банк Святого Духа» (Banco Santo Spirito). Дещо ексцентрична назва пояснюється досить просто: всі ризики, які виникали внаслідок залучення депозитів на рахунки цього банку, гарантувалися майном і доходами від маєтностей монастиря Святого Духа та лікарні й притулку при ньому (який, до речі, понині стоїть у районі Borgo di Santo Spirito – містечка Святого Духа, поруч із Ватиканом). Натомість частина доходів банку від здійснення ним операцій ішла на утримання монастиря та його харитативних закладів.

Від ХІХ ст. центром фінансової та грошово-банківської системи Святого Престолу та держави-міста Ватикан стала утворена 1887 року папою Левом ХІІІ Адміністрація з релігійних справ. 1929 року її було трансформовано у Спеціальну Адміністрацію Святого Престолу (САСП), до функцій якої належало управління коштами, відшкодованими Святому Престолу Італією внаслідок Латеранських угод. Згодом, 27 червня 1942 року, папа Пій ХІІ заснував ще одну установу – Інститут релігійних справ (L’Istituto per le Opere di Religione – IOR), яка мала зосередити зусилля на вирішенні економічних справ усієї Вселенської Церкви. Задля цього IOR ставав спеціалізованою фінансовою установою, яка була, за словами кардинала Агостіно Казаролі, «банком, але не в звичайному сенсі цього слова». IOR повністю належить Святому Престолу, і, на відміну від класичних банків, не має акціонерів – тому в ньому немає розподілу дивідендів. Натомість усі прибутки IOR мають спрямовуватися на фінансування тих самих «релігійних справ», задля яких і було засновано інститут. З формального погляду, Інститут релігійних справ це не державний банк Святого Престолу, він скоріше нагадує собою казначейство, розрахункову палату та депозитний банк одночасно. Від 1989 року IOR працює за загальноприйнятими міжнародними правилами, ретельно підходить до вибору ділових партнерів і вкладників, керуючись твердими внутрішніми нормативами.

Головним джерелом доходів IOR виступають державні цінні папери – близько 70-75 % активів розміщено у державних облігаціях переважно європейських країн (до 55 % – в Італії, Швейцарії, Великій Британії, Німеччині), країн Північної Америки (40 % – у США та Канаді), Південної Америки та Японії. Інші 25-30 % активів розміщено в акціях класичних лідерів світового ринку: General Motors, IBM, Disney тощо. Юридично не заборонено, але небажано розміщувати кошти у фармацевтичній галузі – в будь якому разі існують певні морально-етичні вимоги, на яких постійно наголошує керівництво IOR, що визначають певні перестороги та обмеження у виборі партнерів для інвестицій.

«Фінансова реформа» кардинала Казаролі

Фактично до кінця 1980‑х рр. ані Святий Престол, ані держава-місто Ватикан не знали бюджетного планування. Лише за папи Йоана Павла І було визнано за потрібне внести певний елемент системності, відкритості й публічності у царину ватиканських фінансів.

Після обрання папою Йоана Павла ІІ продовжилася поступова й дещо непомітна сторонньому оку трансформація фінансової системи Святого Престолу та Ватикану. Неофіційним керівником «фінансової реформи» став новий папський державний секретар кардинал Агостіно Казаролі (Agostino Casaroli). Сам процес розтягся майже на 10 років – від моменту призначення кардинала державним секретарем (1979) і до його відставки у грудні 1990 р. «Фінансова реформа» стала органічною складовою частиною широкомасштабної реформи Римської курії, яка набула правового закріплення в Апостольській конституції Pastor Bonus (28 червня 1988 р.).

У структурі куріальних дикастеріїв передбачено кілька інституцій, які безпосередньо від імені Вселенського Понтифіка керують фінансовими справами Святого Престолу. Серед них – Апостольська палата (Камера), Адміністрація спадщини Святого Престолу (APSA), Префектура економічних справ Святого Престолу, Префектура Папського дому. Окреме місце займають інституції, пов’язані з функціонуванням держави-міста Ватикан: ідеться про Папську комісію для Держави-міста Ватикан та про Губернаторство міста Ватикан.

До функцій APSA відноситься турбота про управління коштами, що належать Святому Престолу й необхідні для фінансування Римської Курії. Префектура економічних справ, якою керує кардинал у співробітництві з прелатом-секретарем та генеральним бухгалтером, виконує функцію нагляду та управління тимчасовими благами адміністрацій, що пов’язані зі Святим Престолом, або тих адміністрацій, які у фінансовому плані користуються певною автономією (йдеться про 7 фінансово автономних адміністрацій: Апостольську Палату, Конгрегацію Євангелізації Народів, APSA, типографію Poliglota Vaticana, об’єднану з газетою L’Osservatore Romano, видавництво Liberia Editrice Vaticana, Ватиканський телевізійний центр, Ватиканське радіо). Крім того, ця префектура досліджує звіти про майновий та економічний стан Святого Престолу, а також звіти про доходи й видатки за попередній рік та бюджетні прогнози на наступний рік згаданих фінансово автономних адміністрацій. Префектура Папського дому займається внутрішньою організацією життя Святішого Отця та його оточення.

Окрему місце у фінансовій системі Святого Престолу займає держава-місто Ватикан – він є особливим суб’єктом міжнародного права і як держава має власний бюджет із закріпленими джерелами доходів та напрямками їхнього використання. Управління фінансами держави-міста Ватикану здійснює кардинал – глава Папської комісії для держави-міста Ватикан та глава ватиканського Губернаторства.

Олексій БРАСЛАВЕЦЬ, "Католицький Вісник", № 22/ 2014
Фото: міст і замок Ангела, Рим. wikipedia
 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity