Роздуми над Божим Cловомна вівторок ІІ тижня Адвенту
Слово Євангелія чудове — Бог це не Суддя-каратель, а лагідний пастух. Пророцтво Ісаї виконується. Бог через Ісуса шукає грішників. Матей має свою нотку тверезого погляду на життя, тому пише: «І коли станеться, що знайде … ». Адже може і не знайти…
Та це не кінець. Адже Бог шукає не тільки через Ісуса — ми теж маємо стати тими, хто шукає. О, як незручні ці євангельські слова! Треба залишити дев’яносто дев’ять впевнених католиків, щоб іти кудись за однією людиною, віднайдення якої ніхто не гарантує на сто відсотків. Чи не простіше залишитися поміж дев’яносто дев’ятьма вдячними вірними, які мають ті самі погляди, що і я? Тут же стільки роботи! Однак… Чи уся пастирська діяльність (не лише священників) наскільки спрямована до тих, хто поза вівчарнею? Чи ходимо ми по горах, аби принаймні спробувати знайти ту одну? Дуже клопіткі питання на цей час Адвенту. Тобто на сьогодні.
Фото: wiadomosci.wp.pl