Роздуми над Словом Божим на 3 січня
Чи траплялось тобі, що довго щось шукаєш, а потім виявляється, що воно лежить на видному місці? Як то кажуть — дивився й не бачив. Мені не раз так було. Ось і в сьогоднішньому Євангелії Ісус з’явився серед натовпу. Невідомо, як довго Він стояв у натовпі, ніким не помічений, окрім Йоана.
Йоан бачить Ісуса (Йн 1, 29).
Навколо Йоана тоді було багато народу, й Ісус не зробив ще жодного чуда. Та Йоанові було дано зір, яким він побачив, можна сказати, саму суть Ісуса. Месія, на якого так довго чекали, явився серед натовпу, й тільки Йоан побачив, що це незвичайна людина прийшла до нього на покаяння:
Оце Агнець Божий, що на себе гріх світу бере!
Слово «бачить» (blepo), використане в тексті, з грецької означає «бути видимим», «зауважити», «зрячий». Саме це слово використовується, коли говориться, що Отець бачить приховане від людського ока (пор. Мт 6, 6). Це ніби окуляри нічного бачення, які допомагають бачити в темряві. Те ж саме слово використовується у наступних уривках:
І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу. (Йн 9,15)
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. (Мт 13, 13)
Отож, виявляється, можна мати очі, а Ісуса не побачити. Можна дивитись на ближнього — і не бачити в ньому людини. Ізраїль віками чекав на сповнення пророцтва, коли прийде Месія. А коли Він прийшов — Його не розпізнали. Чому? Можливо, тому, що вони мали СВОЄ УЯВЛЕННЯ.
А чи в нашому житті не буває так часами? Що ми очікуємо чудес або свята, а коли вони приходять у наше життя — ми розчаровуємось. Бо все сталося не так, ЯК МИ УЯВЛЯЛИ. А Йоан каже:
Та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився.
Ось Йоан про себе говорить, що він прийшов саме для того, аби розповісти Ізраїлю, що Ісус — це і є саме Той, на Кого чекали стільки часу. Слово «з’явився» теж дуже цікаве, і в перекладі з грецької воно означає «відкритися,зробити видимим». Тобто — щось лежить на видному місці, але має настати момент, коли воно стане явним, і я побачу й зрадію, що нарешті знайшлося те, що так довго шукав. А потім у глибині серця буду дивуватись, як же раніш нічого не бачив. «І куди дивились мої очі»?
Сьогодні апостол підказує нам рецепт, як прозріти:
Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.
Лише після того, як сам Ісус увійде в наше життя, ми побачимо Його таким, яким Він Є, а не таким, як ми собі уявляємо. Й для цього ми теж потребуємо Йоана, який нам вкаже, як серед «натовпу» наших щоденних обов’язків і суєти скромно стоїть Ісус. Таким Йоаном у нашому житті є час, коли читаємо й роздумуємо над Святим Письмом (тобто слухаємо Слово). Хто ж як не сам Бог, через своє Слово, живе й діяльне, може розповісти нам ЯКИЙ ВІН Є? І тоді ми уникнемо розчарувань. Тоді ми будемо, як троє мудреців і пастухи, які, знайшовши маленьку дитину в яслах, не розчарувалися в Царі Всесвіту, а навпаки, раділи, ЩО ВІН ПРИЙШОВ. А їм пощастило ПОБАЧИТИ ЙОГО так близько.
Щоразу, коли береш Святе Письмо до рук, це так, ніби маленького Ісуса береш у свої долоні, а Він радіє що нарешті Він може сам РОЗПОВІСТИ ТОБІ ПРО СЕБЕ, ЯКИЙ ВІН Є НАСПРАВДІ, й розвіяти усі твої розчарування.
Фото: linzik.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
