Роздуми над Божим Словом на IV Звичайну Неділю, рік Б
Та Ісус скартав його, кажучи: «Замовкни і вийди з нього!» Тоді затряс ним нечистий дух і, закричавши гучним голосом, вийшов з нього.
У Євангелії від Марка цей випадок описано як перше чудо, яке вчинив Ісус, почавши проповідувати.
Подія відбулася в суботу в синагозі, як сказано вище: «В місті Капернаумі, в суботу, увійшовши в синагогу, Ісус почав навчати. І дивувалися з Його вчення, тому що Він навчав їх як Той, хто має владу, а не як книжники».
Як бачимо, біснуваті, так звані одержимі люди, не могли спокійно слухати Слово Боже, яке Ісус проповідував у синагозі.
З контексту можна зробити висновок, що той чоловік був таким собі «щосуботнім прихожанином». І все було ніби добре в житті цієї людини. Ось тільки одного дня — здавалось би, звичайна субота, — як завжди, входить Ісус у твій храм і наповнює його своєю присутністю. І тут виходить назовні наша справжня сутність.
Можемо виділити два питання:
— Що проповідували в тій синагозі, що навіть бісам було до вподоби слухати? Можна пороздумувати над фрагментом із Втор 18, 20: «А пророк, який насмілився б вістити в Моє Ім’я щось, чого Я йому не наказував, або промовляти в ім’я інших богів, — такому пророкові смерть».
— Які біси, прив’язаності, залежності, пристрасті тощо вкоренилися в мені так міцно, що не дозволяють почути правду, прийняти Боже Слово у свій храм, у своє серце?
«І якраз був у їхній синагозі один чоловік, одержимий нечистим духом, і він закричав, кажучи: “Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас?”».
Що він має на увазі? Що він так боїться втратити, аж навіть Ісуса, Його вчення сприймає як загрозу для себе? Чого ти боїшся позбутися у своєму житті?
Є правдиве слово, а є «лжеслово». Яке, власне, тобі наразі до вподоби? Те, що викриває твоє нутро і хоче тобі допомогти вибратися з тієї ями, де ти перебуваєш? Чи задовольнишся «лжесловом», що прикриває і виправдовує твої вчинки, дозволяє не брати відповідальності й плисти за течією?
Як ти будеш інтерпретувати Слово — вирішувати тобі. Можу додати, що правдиве Слово завжди болить, спонукає до кардинальних рішень і дій, вказує напрямок, і врешті — підносить до вершини з самого дна.