Літургійні читання на 8 листопада (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Собор святого архистратига Михаїла й інших безплотних сил

З дня:

Апостол
2 Кор 5, 1-10

1 Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйно­ва­ний, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах. 2 Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю, 3 щоб, хоч і [одягнені], ми не ви­явилися нагими. 4 Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смерт­не було поглинуте життям. 5 Той, хто створив нас для цього, це — Бог, який дав нам завдаток Духа.
6 Отже, завжди маючи відвагу, зна­ємо, що коли живемо в тілі, пе­ре­­буваємо далеко від Господа, 7 адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо. 8 Відвагу ж маємо та уподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом. 9 Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому. 10 Адже всі ми маємо з’явитися пе­ред судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.

Євангеліє
Лк 7, 1-10

1 Коли Ісус закінчив усі cвої слова до людей, які слухали Його, то пі­шов у Капернаум. 2 Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вми­рав. 3 Коли сотник почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаю­чи, щоби прийшов і врятував його ра­ба. 4 Прийшовши до Ісуса, вони бла­гали Його ревно, кажучи: «Він гід­ний того, щоб Ти йому це зро­бив, 5 бо любить наш народ і синагогу нам збудував». 6 Ісус пішов з ними. Коли вже був не­далеко від дому, сотник послав друзів, щоб сказали йому: «Господи, не трудися, бо я не до­стойний, щоб Ти зайшов під мій дах; 7 тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга. 8 Ажде і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: “Іди”, — і він іде, а іншому: “Прийди”, — і він приходить, а рабові своєму: “Зроби це”, — і він робить». 9 Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись до натовпу, який йшов за Ним, промовив: «Кажу вам: навіть в Ізрáїлі Я не знайшов такої віри!» 10 Коли посланці повернулися до­дому, знайшли раба здо­­ровим.

Собору:

Апостол
Євр 2, 2-10

2 І якщо слово, сказане анге­ла­ми, було непохитним, і кож­ний пе­реступ та непослух о­тримали спра­ведливу відплату, 3 то як ми уникнемо її, коли знех­туємо таким великим спа­сін­ням? Воно мало початок у проповіді Гос­пода і було підтверджене нам тими, хто почув. 4 А Бог свідчив ознаками і чу­де­сами, різноманітними про­я­ва­ми сили і дарами Святого Духа згідно зі своєю волею.
5 Адже не ангелам Він підпо­ряд­ку­вав майбутній світ, про який го­во­римо. 6 А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що наві­ду­єшся до нього? 7 Ти зробив її дещо меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю; 8 все підкорив Ти під її ноги.
Ко­ли ж підпорядкував їй усе, то не зали­шив нічого, що було б їй не підпо­рядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпоряд­коване. 9 А бачимо Ісуса, який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо мен­шим за ангелів, щоби за Божою бла­го­даттю зазнати за всіх смерть.
10 Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля якого все і через якого все, хто привів багатьох синів до слави, — Того, хто є Першопричиною їх­ньо­го спасіння, через страждан­ня зро­бити завершеним.

Євангеліє
Лк 10, 16-21

16 Хто слухає вас, — той Мене слу­­хає, а хто гордує вами, Мною гордує; хто ж гордує Мною, гордує Тим, хто послав Мене».
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!» 18 А Він сказав їм: «Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. 20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радій­те, що імена ваші записані на небе­сах».
21 Тієї години Ісус звеселився Свя­тим Духом і сказав: «Про­слав­ляю Те­бе, Отче, Господи неба й землі, бо при­ховав Ти це від премудрих та ро­зум­них і відкрив це немов­лятам. Так, Отче, бо так було Тобі до впо­до­­би.