Роздуми над Словом Божим на вівторок V звичайного тижня, рік І
Усе своє життя книжники та фарисеї вивчали й берегли Закон.
Навіщо вони вирушили з Єрусалима до землі Генісарету?
Можливо, через те, що вони шукали істину, чи заради контрольної перевірки, або ж потребували зцілення.
Їхнє питання не схоже на допитливість фахівця, який прийшов на курси підвищення кваліфікації. Їхня поведінка нетипова для пацієнтів на прийомі у лікаря.
Їхнє перше і єдине запитання — типове для ревізора чи слідчого при виконанні службових обов’язків. Виявлено факт порушення закону: деякі учні Ісуса не дотримуються релігійного ритуалу омивання рук перед вживанням їжі.
Аби зрозуміти суть питання, необхідно прочитати вірші з книги Вихід (30, 17‑21), де Господь дає Мойсею вказівку, щоб священики обмивали руки й ноги перед входом до скинії завіту: «І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: І зробиш умивальницю з міді, і підстава її мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертовником, і наллєш туди води. І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої. Коли вони входитимуть до скинії завіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертовника на служіння, щоб спалити огняну жертву для Господа. І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, для нього й для нащадків його на їхні покоління!»
Як бачимо, Господь звелів виконувати цей ритуал лише священикам, лише за особливих умов, а не взагалі усім підряд.
Інший фрагмент із книги Левіт (15 розділ) зазначає необхідність обмивання як частини обряду очищення, але нема наказу обмивати руки перед кожним вживанням їжі.
Ця різниця між тим, що звелів Господь, та «ремаркою» старців нагадує поведінку Єви біля дерева в Раю. Коли змій поставив їй питання, він викривив повеління Боже щодо вживання їжі, а Єва тільки гірше спотворила викривлення своєю відповіддю.
Господь заповідав Адаму, Адам передав Єві, а Єва влаштувала теревені зі змієм — і сталося гріхопадіння людства. Внаслідок гріхопадіння ефект «зіпсованого телефону» спрацював у житті людей, які жили не за велінням Господа, а за велінням «старців».
Приповідки 4, 23 кажуть: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя».
Відбулося спотворення пріоритетів. Замість того, щоб очищувати серце, вони очищували руки, посуд і меблі.
Я слідкую за власною гігієною, полюбляю, щоб удома був лад, беру участь у церковних ритуалах, намагаюся все ретельно виконувати; але це не показник і не гарантія моєї праведності чи внутрішньої краси.
Професіоналізм, знання, зовнішній вигляд, суспільне становище, впорядкованість, слухняність — це добрі якості, але вони знецінюються, якщо всередині порожнеча.
Цей стан душі схожий на хворобу. Він породжує потворний плід — нездатність любити. За зовнішнім сяйвом може критися розчарування, злість, замкнутість, підозрілість…
Ісус викриває законників, доводячи, що за зовнішньою посвятою себе та свого майна Господу не виконується заповідь любові до людей: «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»
Чому саме заповідь про шанування батьків? Через те, що наше «тренування з любові» починається в сім’ї. Цю заповідь неможливо виконати без любові та повної довіри Господу. Але полюбити Господа теж неможливо, не пізнавши та не прийнявши Його любові.
Чи впоралися з цим Адам і Єва, Каїн та Авель, фарисеї та книжники, я і ти?
фінансово.
Щиро дякуємо!
