Очікування і дійсність

Роздуми над Словом Божим на суботу IV тижня Великого Посту

Скільки людей, стільки і думок. Читаємо в Євангелії, що люди мали різні думки про Ісуса. Хтось вважав Його за пророка, хтось казав, що Він — Христос (Помазаник). А деякі взагалі не вірили, що з Галілеї щось добре може вийти.

Певного часу Галілею заселили іншими народами, які були язичниками, заселили впереміш із євреями. Тому ця місцевість вважалася язичницькою, там не було вже чистокровних євреїв. Тому фарисеї, первосвященики, а за ними і простолюд вважали, що не може звідти, тобто з Галілеї, вийти пророк.

Бо на тому місті стояло тавро — язичники (див. Йн 7, 52). Ми також часто вішаємо ярлики на різних людей. Ісус багато ходив Галілеєю і проповідував. Він ніколи не звертає увагу на думку оточення, не дивиться на ярлики, що на людях, а просто готовий прийняти їх такими, які вони є, та служити їм.

Хоч і було на Галілеї тавро язичницького місця, та люди приймали Ісуса, відкривали свої серця на Його слова. Зовнішня форма не завжди відповідає тому, що відбувається всередині. Ісус бачить кожне серце і прагнення. І Він готовий прийти до таких людей, від яких більшість, може, відвернулися. Готовий прийти — і приходить.

У фарисеїв і первосвящеників склалося враження про Галілею за багато років її існування, з тих слів, які говорили їхні пращури. Але мало хто з них задумувався над даром прощення.

Часто задумуюся я над даром прощення стосовно своїх рідних, друзів, співробітників? 

Слуги повертаються до первосвящеників і фарисеїв, кажучи про силу проповідування Ісуса. А ті дорікають своїм слугам за те, що й вони повірили Йому, кажучи про незнання закону. Хоча в Старому Завіті говориться про народження і прихід Месії — Ісуса. Чому первосвященики і фарисеї не звертали на це увагу? А може, просто не хотіли цього помічати?

Чи готовий я змінювати свою думку на Божу думку, на Його бачення? Чи я такий само як первосвященики і фарисеї, які все одно лишилися при своїй думці та розійшлися? (пор. Йн 7, 53). Бо не кожен готовий змінювати життя та залишати владу.