Хочемо бачити Ісуса!

Ці слова з недільного Євангелія прокоментував Папа Франциск у роздумах перед молитвою «Ангел Господній» на площі св. Петра у Ватикані 22 березня 2015 р.

Дорогі брати і сестри, добридень!

У цю п’яту неділю Великого Посту євангеліст Йоан привертає нашу увагу цікавою подробицею: деякі греки, сповідники юдаїзму, прибули до Єрусалима на свято Пасхи. Вони звертаються до Филипа, кажучи: «Хочемо бачити Ісуса» (Йн 12, 21). У святому місті, до якого Ісус подався востаннє у земному житті, зібралося багато людей. Там малі й прості, хто урочисто привітав пророка з Назарета, визнаючи в Ньому Посланця Господнього. Там первосвященики і керівники народу, які хочуть Його ліквідувати, оскільки вважають Його єретиком і небезпечною людиною. Також є такі, як оці «греки», які хочуть Його побачити й більше довідатися на тему Його особи та звершених Ним діл, останнє з яких — воскресіння Лазаря — зчинило чималу бучу.

«Хочемо бачити Ісуса»: ці слова, подібно як багато інших у Євангеліях, виходять далеко поза межі конкретної події та виражають щось універсальне: показують прагнення, яке перевищує різні епохи та культури, прагнення, присутнє у серцях багатьох людей, які почули про Христа, але ще не зустріли Його. Хочу бачити Ісуса — так каже серце цих людей.

Відповідаючи не прямо, а пророчо, на це прохання, щоб могти бути побаченим, Ісус вимовляє пророцтво, яке розкриває Його автентичність і показує шлях для Його істинного пізнання: «Настала година, аби був прославлений Син Людський» (Йн 12, 23). Це година хреста! Це час поразки сатани, князя зла, і остаточний тріумф милосердної любові Бога. Христос заявляє, що буде «піднесений над землею» (в. 32). Це вираз подвійного значення: «піднесений», тобто розп’ятий, і «піднесений», бо піднятий Отцем у воскресінні, аби всіх притягнути до себе і примирити з Богом та одне з одним. Година хреста, найтемніша година історії, це також джерело спасіння для всіх, хто в Нього вірує.

Продовжуючи пророцтво про свою вже дуже близьку пасхальну подію, Ісус використовує простий і дуже промовистий образ «пшеничного зерна», яке, впавши в землю, «завмирає», аби принести плід (пор. в. 24). В цьому образі знаходимо інший аспект хреста Спасителя: аспект плідності. Хрест Ісуса — плідний. Смерть Ісуса становить невичерпне джерело нового життя, оскільки приносить із собою відновлювальну міць любові Божої. Занурені в цю любов через святе хрещення, християни можуть стати «пшеничними зернами» і принести щедрий плід, якщо вони так, як Ісус, «погублять своє життя» з любові до Бога і братів (пор. в. 25).

Тому також і тим, хто і нині «хоче бачити Ісуса», тим, хто шукає обличчя Бога, тим, хто отримав катехезу в дитинстві, а потім її не поглибив, може, втратив віру, і багатьом тим, які ще не зустріли Ісуса особисто, усім їм ми можемо запропонувати три речі, три: Євангеліє, хрест і свідчення нашої віри, убогої, але щирої. Євангеліє: у ньому можемо зустріти Ісуса, почути Його, пізнати Його. Хрест: знак любові Ісуса, який жертвувався за нас. А потім віра, яка виражається у простих жестах братньої любові. Але принципово у єдності життя, поміж тим, що ми говоримо, й тим, чим живемо, у нерозривності між нашою вірою і життям, поміж нашими словами й нашими діями. Євангеліє; хрест; свідчення.

Нехай Марія, наша Мати, допомагає нам наслідувати Ісуса на шляху хреста і воскресіння.

[Після молитви]

Дорогі брати і сестри!

На сьогодні випадає Всесвітній день води, який пропагує ООН. Вода — найважливіший елемент життя, а від нашої здатності берегти її та ділитися нею залежить майбутнє людства. Тому я заохочую міжнародну спільноту чувати, аби води нашої планети були належно стережені й аби ніхто не був дискримінований або виключений з користування цим благом, яке є спільним добром у винятковий спосіб. Разом зі св. Франциском з Ассизі кажемо: «Будь прославлений, мій Господи, через сестру Воду, дуже корисну, і покірну, і чисту» («Заспів сонцю»).

За матеріалами: wiara.pl