Христос сходить у наші глибини, куди ми боїмося зійти

Роздуми над Божим Словом на Велику Суботу

Страсна субота присвячена згадці про перебування Христа в гробі та Його сходженню у відхлань. Завтра буде ранок воскресіння, завтра буде зустріч із Воскреслим і Прославленим. А сьогодні світ ще нехай помовчить, бо Творець життя, як сказано в Катехізисі Католицької Церкви, «зазнає стану смерті, стану відділення душі від тіла… Цей стан померлого Христа є таїнством гробу і сходження до аду. Це — таїнство Великої Суботи, коли Христос, покладений до гробу, являє нам великий суботній відпочинок Бога, що після здійснення спасіння людей наповнює миром цілий світ» (ККЦ 624).

Сьогодні Христос зійшов у глибину смерті (пор. Мт 12, 40; Рим 10, 7; Еф 4, 9), щоб «мертві почули голос Сина Бо­жого і, почувши, ожили» (пор. Йн 5, 25). Ісус, «Володар життя» (Діян 3, 15), помер, «своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, які через страх смерті все життя утри­му­ва­лися в раб­­стві» (Євр 2,14-15). Від того часу Воскреслий Христос має «ключі від смерті й від аду» (Одкр 1, 18), і «перед Ім’ям Ісуса покло­нилося кожне коліно — і підне­бес­них, і земних, і підземних» (Флп 2, 10).

«Велике мовчання панує сьогодні на землі, велике мовчання і велика самотність. Велике мовчання, бо Цар спить. Земля здригнулася й затихла, бо Бог спочив у тілі й пішов будити тих, що спали від віків (…). Він іде шукати нашого праотця, загублене ягня. Він іде до тих, що сидять у темряві й тіні смерті. Він іде, щоб урятувати від болів невільника Адама і з ним невільницю Єву — Він, їхній Бог і водночас їхній Син (…). «Я Бог твій, і задля тебе Я став Сином твоїм. Пробудись, ти, що спиш, бо Я не створив тебе, щоб ти був тут, закутий у ланцюги в аді. Встань із мертвих, бо Я є життя мертвих», — говорить нам Стародавня проповідь на Велику Суботу.

Гадаю, і нам сьогодні варто зупинитися та заглибитись у цю тишу. Бо так, як Христос зійшов у відхлань за невільником Адамом і невільницею Євою, так сходить і за нами: за мною і тобою.  Сходить у глибини твого серця, туди, куди ти сам боїшся зійти. Сходить, щоб оживити усе, що мертве в моєму житті через мій гріх.