Папа Франциск сказав у вівторок 12 травня 2015 р., що люди «вельможні» відповідатимуть на Божому суді, чи зробили вони все, аби жодній людині на світі не забракло їжі. Про біду голоду Папа говорив під час Меси з нагоди урочистого початку засідання Caritas Internationalis.
Звертаючись до учасників загального міжнародного зібрання «Карітасу» зі 164 країн, присутніх на Месі у базиліці св. Петра, Папа нагадав про велику кампанію цієї церковної організації, проваджену останніми місяцями під гаслом «Людська родина — їжа для всіх». Далі він сказав: «Треба зробити все, що в наших силах, аби всі мали що їсти; але також і нагадати можновладцям Землі, що Бог одного дня поставить їх перед собою на суді». «А тоді й проявиться, чи вони насправді старалися надати харчі кожній людині й чи старалися, щоби природне довкілля не було знищене, але могло родити поживу», — сказав Франциск.
«Стільки людей чекають також і сьогодні, аби їм вистачило їжі. Планета має поживу для всіх, але здається, що бракує волі, аби ділитися нею з усіма», — заявив Франциск.
Папа нагадав, що Карітас виражає «прагнення Церкви виходити назустріч Христові, присутньому в кожній людині, зокрема в убогій і стражденній».
Святіший Отець згадав і переслідування християн у світі, кажучи: «Ми не можемо забувати про наших братів-християн, які через насильство позбавлені поживи зарівно для тіла, як і для душі». «Вони вигнані зі своїх домівок і своїх храмів, які подекуди знищені», — додав Папа. — «Я поновлюю заклик не забувати про цих людей та про неприпустиму несправедливість».
Папа послався на перше читання з літургії (Діян 16, 22-34), де йшлося про навернення сторожа в’язниці у Филиппах, якому довірили під охорону Павла і Силу. Внаслідок землетрусу їхні кайдани опали, а охоронець, із розпачу, що в’язні втекли, хотів накласти на себе руки. Коли ж Павло переконав його, що всі на місці, охоронець запитав, що йому робити, аби стати спасенним. Слухав Слово Боже разом з усією сім’єю, обмив рани Павла і Сили, прийняв хрещення, а також влаштував урочисту гостину для апостолів.
Франциск підкреслив, що Євангеліє, яке проголошують і приймають із вірою, надихає обмивати ноги і рани людям, які страждають, і накривати для них стіл. «Бачимо тут простоту жестів, де прийняття Слова і таїнства хрещення супроводжується прийняттям брата, так ніби йдеться про один і той смий жест: прийняття Бога і прийняття ближнього; прийняття ближнього з Божою благодаттю», — сказав Папа. Отак у свідченні життя Церкви перших століть ми бачимо взаємопов’язаність слова, таїнств і служіння. Папа вказав, що у цьому жесті можна вбачати покликання Карітасу. Його джерело бо становить просте й смиренне прийняття Бога і ближнього. Це прийняття здійснюється у кожному з членів Карітасу, аби вони могли вирушити у світ і служити в ім’я Христа, якого зустріли і зустрічають у кожному браті й сестрі, кому виражають свою близькість. Саме тому Карітас — це не пересічна харитативна організація.
Святіший Отець підкреслив, що Карітас кожної помісної Церкви, навіть найменшої, — той самий, що немає великих і малих Карітасів. Усі вони однакові. «Просімо Господа про благодать зрозуміти істинний вимір Карітасу — благодать, аби не впасти у пастку мислення, ніби якийсь добре організований централізм становить належний шлях; благодать розуміння, що Карітас завжди перебуває на периферії, у кожній помісній Церкві, і благодать увірування, що централь Карітасу це тільки допомога, служіння і досвід єдності, а не настоятель для всіх», — сказав Франциск.
Тему обговорення ХХ Загального зібрання Caritas Internationalis становлять слова «Єдина людська сім’я: турбота про сотворене».
За матеріалами: Gość Niedzielny, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
