Сім’я і хворі – це тема, якій присвятив увагу Папа Франциск, промовляючи до прочан, які у середу, 10 червня 2015 р., зібрались на площі Святого Петра у Ватикані. Ця серія повчань Святішого Отця про сім’ю, присвячена різним випробуванням, яких вона зазнає.
Хвороба – це аспект, близький безлічі родин, це досвід людської слабкості, який найчастіше живемо в сімейному середовищі, часто вже з дитинства, але понад усе – в похилому віці, коли за словами Папи, «надходять недомагання».
«В середовищі родинних зв’язків хвороба тих, кого ми любимо, – підкреслив Святіший Отець, – переживається з «надміром» страждання і тривогою. До цього «надміру» спонукає любов. Скільки ж то разів для батька і матері важче перенести хворобу сина чи доньки, як свою власну. Родина – це, так би мовити, найближча лікарня. Ще й сьогодні в багатьох країнах світу лікарня є привілеєм небагатьох, і часто вона далеко. Але є мама, тато, брати, сестри, бабусі, які запевнюють догляд і допомагають одужати».
Папа Франциск зазначив, що чимало сторінок Євангелії розповідають про зустрічі Ісуса з хворими, про те, як Він їх оздоровлював. Ісус представляв Себе як Той, хто бореться проти хвороби і прийшов для того, щоб оздоровити людину від усякого зла: від хвороби духа і хвороби тіла. Святий євангелист Марко описує зворушливу сцену, коли надвечір до Ісуса приносили всіх хворих і біснуватих.
«Якщо подумаю про сучасні великі міста, – мовив Святіший Отець, – то запитую, де ж ті двері, перед які можна би принести недужих, сподіваючись, що вони будуть оздоровлені! Ісус ніколи не відмовився їх лікувати. Він ніколи не пройшов мимо, ніколи не відвернув обличчя. Коли батько чи мати, чи навіть і звичайні друзі приносили хворого, щоб Він до нього доторкнувся та зцілив, то Ісус не гаявся – оздоровлення передувало законові, навіть такій святій речі як суботній відпочинок. Вчителі закону докоряли Ісусові, що Він оздоровлював у суботу, що Він у суботу робив добро… Але Ісусова любов, перш усього, давала здоров’я, робила добро. І це завжди є на першому місці!».
Його Святість наголосив, що Ісус послав Своїх апостолів чинити Його діла і дав їм владу оздоровляти хворих, щоб виявились діла Божі. В цьому полягає завдання Церкви – завжди допомагати, утішати, підтримувати, бути поруч із недужими.
Церква закликає до постійної молитви за близьких нам осіб, які заторкнуті хворобою. «Ніколи не повинно бракувати молитви за хворих! – підкреслив Папа. – Навпаки, потрібно молитись ще більше, як особисто, так і в громаді».
Він згадав євангельський епізод про жінку-ханаанку, яка не належала до народу Ізраїля, однак, так наполегливо благала Ісуса зцілити її доньку, що Він відповів: «О жінко, велика твоя віра! Хай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті!» (Мт 15,28). «Мама, яка шукає порятунку для своєї дитини, ніколи не відступає! – сказав Святіший Отець. Всі знаємо, як матері борються за дітей!»
Через хворобу також і в сім’ї можуть виникнути труднощі, але, в загальному, час недуги зміцнює родинний зв’язок. Дуже важливо вже змалечку виховувати дітей до солідарності з хворими членами родини, щоб вони не були нечутливими щодо недужих. Папа Франциск назвав героїчною поведінку батька чи матері, які ночами з ніжністю та відвагою чувають біля хворої дитини, а вдень ідуть на роботу.
Недуга і страждання наших найближчих може стати школою життя. Потрібно виховувати дітей та внуків в дусі зрозуміння хвороби в сім’ї, щоб супроводжувати хворобу молитвою і люблячою близькістю родини.
Християнська спільнота добре знає, що у випробуваннях недугою не можна залишати сім’ю наодинці. Треба подякувати Господеві за прекрасний досвід церковного братства, що допомагає родинам подолати важкі хвилини болю і страждання. Ця християнська близькість – від однієї сім’ї до іншої сім’ї – це справжній скарб для парафії. Це скарб мудрості, що допомагає родинам у складні хвилини і дозволяє нам зрозуміти, що Царство Боже краще від багатьох слів!
За матеріалами: Радіо Ватикану