Матеріали для священиків на першу суботу вересня

Перша субота вересня 2015 р.

5 IX 2015 р.

Бути готовим до поранення

Бичування Ісуса

До душпастирських оголошень у неділю 30.08.2015р.

У найближчу суботу, 5 вересня, припадає перша субота місяця. У цей нелегкий час для України хочемо разом молитися до Бога за заступництвом Пресвятої Діви Марії, вшановуючи Її Непорочне Серце. Запрошуємо усіх сердечно до участі в молебні.

Впровадження до Божої Служби на 5 вересня 2015 р.

Сьогодні, у першу суботу вересня, переживаємо Другу скорботну таємницю: Бичування Ісуса. Ми сьогодні обурені жорстокістю катів, які бичували Ісуса i знущалися з Нього. Тим не менш, чи ми самі не подібні до них, коли своїми ворожими словами, мов бичами, ранимо інших? А Ісус сказав: «Все, щоб ви зробили одному з цих найменших братів моїх, — ви Мені зробили».

Тому на початку цієї Меси попросимо Божого пробачення за наші гріхи, особливо за брак любові ближнього.

Допомога проповідникам:

БИЧУВАННЯ  ІСУСА

 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття (Mт 27, 26).

Давайте уявимо Ісуса, бичованого і увінчаного вінком із терну, якого Пилат виводить у двір. Вказуючи на Нього, звертається до народу: Ось чоловік. Давайте прислухаємося до реакції людей: Розіпни Його! Розіпни Його!

Пилат, сперечаючись із фарисеями у справі Ісуса, сказав, що повелить Його бичувати і відпустить. Однак, змушений випустити на волю вбивцю Варавву, він підтримує наказ бичування невинного Ісуса (Даніель-Ропс). Дивно, що всі євангелісти цю жорстоку сцену Страстей згадують одним реченням. Можливо, тому, що люди тих часів добре знали це жорстоке покарання, яке зазвичай використовували як євреї, так і римляни. Ісуса бичували за звичаєм Риму.

Число і силу ударів обмежувала тільки жалість ката або його втома; інструментом були не шкіряні ремені, але flagra, страшні бичі з залізними ланцюгами, що закінчувалися кубиками та кульками зі свинцю; джгутики з ременів і різки призначалися римським громадянам. Тіло жертви з прив’язаними до стовпа руками бив ліктор. Удари залізних бичів розривали шкіру, тіло і виривали шматки м’язів із них, так що жертва за короткий час ставала судомно тремтячою безформною масою (JP Roux).

У трудах Цицерона і Плутарха ми бачимо засудженого, який корчиться під ударами, капаючи кров’ю, падає на землю — іноді вмирає ще до кінця кари. Даремно намагатися висказати мерзоту цієї сцени і уявити, як Ісус, прив’язаний до стовпа, отримує жорстокі удари. Розум противиться цьому. Тут реалізм не пасує, і будь-який натуралізм недоречний, — каже Анрі Даніель-Ропс.

Тут не йдеться про те, щоб насичуватися жорстокістю тортур звірячого бичування. Тут ідеться, скоріш за все, про внутрішній досвід болі серця з Христом в агонії, про відчуття, що Христос постраждав за мене (CD 203). Замислімося також над прихованим Божеством Ісуса, а саме над тим, що, маючи можливість знищити своїх ворогів, Ісус цього не зробив. Він дозволив, щоб так жорстоко постраждала Його людська природа (CD 196).

Через втілення Син Божий приймає людське тіло. Тіло Ісуса — це не в’язниця для духа. Ісус ототожнює себе зі своїм тілом. Він каже: це є Тіло Моє (Лк 22, 19). Таємниця Втілення разом із таємницею Євхаристії показує надзвичайну гідність і цінність людського тіла. Тіло Ісуса стає місцем об’явлення його божественності. Ісус Христос послуговується своїм тілом, щоб об’явити нам свою нескінченну божественну любов. Він дає нам своє тіло для споживання: беріть, їжте! Це є тіло Моє, котре за вас буде видане. Дозволяючи це жорстоке бичування, Ісус здійснює те, що заповідав під час Тайної Вечері: видає своє тіло за наші гріхи. Таким чином, це нелюдське побиття найсвятішого тіла Ісуса стає великим знаком спасіння.

Роздуми над бичуванням Ісуса можуть пробудити в нас обурення людською жорстокістю: Пилата, солдатів, Синедріону. Однак припинімо своє обурення й уважно послухаймо слів св. Петра, що були сказані до людей, які, можливо, навіть не бачили Ісуса на власні очі: Ісуса Назарянина, мужа (…) ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників (Діян 2, 22-24). Християнські письменники підкреслюють, що бичування Ісуса було пожертвуване особливим чином за гріхи проти людського тіла. Франсуа Моріак бичування Ісуса коментує так: Все приниження людського тіла, (…) всю ганьбу тіл, створених як храм Любові Бога, всі гріхи не тільки проти благодаті, а й проти природи, — все це бере на себе Син Людський через бичування.

Згадаймо тут гріхи, які завжди є проти людського тіла: безглузда війна, жорстокі вбивства населення, злочин геноциду, в якому людина з її тілом зазнає найвищого приниження і презирства; аборти і евтаназію — злочини, скоєні щодо найбільш незахищених членів людського роду; будь-які фізичні побої та жорстоке побиття інших, особливо дітей; усі зловживання і сексуальні гріхи, які тракують людину та її тіло інструментально. Дякую Христу за те, що через тайну бичування Він також узяв на себе всі мої особисті гріхи проти людського тіла. Завдяки страстям Ісуса ми можемо відновити цінність і гідність нашого тіла, можемо відкрити в ньому храм Духа Святого.

Молитва вірних

Разом із Матір’ю Божою Скорботною молімося до Небесного Отця:
1. Просимо Тебе, Боже, за Церкву святу, щоб усім народам витривало проповідувала Добру Новину.
2. Просимо Тебе, Боже, про відкритість і духа віри, завдяки яким відкриваємо в приниженому Ісусі найкраще людське обличчя, найкращу людину.
3. Просимо Тебе, Боже, за нашу молодь, щоб не боялася вчинити Ісуса єдиним зразком свого життя.
4. Просимо Тебе, Боже, за всіх хворих і стражденних, щоби знайшли допомогу та опіку з боку своїх близьких.
5. Просимо Тебе, Боже, про навернення грішників, щоб через споглядання Страстей Господніх вони отримали дар віри.
6. Просимо Тебе, добрий Ісусе, за нас самих, щоб ми разом із Божою Матір’ю Скорботною вірно тривали при Тобі у важкі хвилини нашого життя.

О всемогутній Боже, почуй наші смиренні благання i через заступництво Марії, Матері Твого Сина, даруй нам свою любов і спасіння. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Допомога у проведенні медитації прo 2 Скорботну таємницю:  

З книжки о. Леонарда Гловацького ОМІ «Приймати наново послання Фатімське», Варшава 2013, с. 426-434:

Бичування Ісуса

Пилат їм відповів: «А що я маю зробити з Ісусом, який зветься Христос?» Усі закричали: «Нехай буде розп’ятий!». Він же сказав: «А який злочин Він скоїв?» Та вони ще дужче кричали: «Нехай буде розп’ятий!» Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього! Дивіться самі!» У відповідь весь народ закричав: «Кров Його на нас і на наших дітях!» Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття (Mт 27, 22-26).

Ісус не використовував свою владу, але сам «видав на смерть свою душу» (Іс 53, 12). Настала Його година, і мали здійснитись писання пророків стосовно Господнього Слуги із книги пророка Ісаї: «Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування»(Іс 50 6).

«Не було в ньому ні виду, ні краси, — ми бачили його, — ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього» (Іс 53, 2б‑6).

Це пророцтво можна завершити словами псалма: «Нема здорового місця на моєму тілі» (Пс 38 8).

До такого стану призведе Спасителя поцілунок Юди і натовп, який чекав того знаку, щоб одразу кинутися на свою жертву; скоро своє слово скаже Понтій Пилат. Цей римський правитель, опортуніст, який боявся за свою владу, хоча й визнав, що Ісус є Справедливим, бо «не знайшов ніякої провини в Ньому», повелів Його видати на бичування і розіп’яття.

Бичування! Римське бичування — це найбільш варварські тортури, передбачені законом. Нестерпні, непередбачувані фізичні страждання, завдавані єхидно в різних частинах тіла, були пов’язані з приниженням і моральною ганьбою, глузуванням і насмішками. Це відбувалося прилюдно і виконували його солдати. Ті зривали з жертви одяг і в похилій позиції прив’язували жертву до кам’яного стовпа за руки. Солдати, призначені до виконання покарання, стояли один проти одного по обидва боки засудженого і по черзі били жертву по всьому тілу, де захотіли і поки у них було достатньо сил. Садистськи вони насолоджувались стражданням жертви, а натовп навколо них глузував із жертви, яка стогнала від страшенного болю.

Солдати використовували різні інструменти. Це могли бути стрижні або палиці, а потім їх замінювали на батоги. Це був жорстокий інструмент. Ремені або ланцюги, прикріплені до держака, закінчувалися шматками кісток, заліза, свинцевими кульками і металевими гачками, які глибоко різали тіло, залежно від точки удару. Відривали шматки шкіри і м’язів. На тілі смертника були видні не тільки криваві рубці, але й висіли обривки шкіри та рясно текла кров. Тіло часом було так поранене, що було видно навіть кістки і внутрішні органи.

Бичування, яке було додатковим покаранням для засудженого і варварською прелюдією до розіпяття, часто закінчувалося смертю. Можна запитати себе, чи до бичування Христа не були призначені солдати з сирійських когорт? Питання має сенс, тому що тільки офіцери були римляни, а когорти вербовані з людей місцевого населення — самарян і сирійців, які особливо ненавиділи євреїв.

Важко дивитись очами і серцем Його Матері, як кати бичували Її Сина Ісуса, Сина Божого! Як Вона слухала цей свисту батогів і Його стогін, коли натовп сміявся над Ним? Адже Він невинний, і «узяв наші немочі», «був поранений за наші гріхи, Він був мучений за беззаконня наші» — наші і мої провини, «гріх світу» — «Господь поклав на Нього гріхи всіх нас». «На нім було покарання, а Його ранами ми зцілилися».

Як у цій ситуації було вистояти Марії, щоб споглядати шокуючі таємниці нашого спасіння? — бичування Її невинного Сина було спасенним для нас! І ми повинні стояти з Нею, щоб Вона підтримувала нас своїм заступництвом; щоб допомогала нам звільнятися від всякого гріховного використання тіла і покаятися за гріхи нечистоти, за безсоромність, сприяння сексуальній розпусті і насильству слабких, за аборти, евтаназію та всяке зневажання людської гідності …

Ми вшановуємо у Церкві св. Джемму Галгані (1878-1903). Чудова свята! Наділена особливою благодаттю, вона прагнула у своєму тілі пізнати всі страждання Ісуса. Бог послідовно, в моментах екстазу, вводив Джемму в Страсті Ісуса; її містичні переживання дозволяють також ознайомитися з кошмаром бичування. Свідчення зібрав її духівник о. Гавриїл Руопполо, пасіоніст. Вона пізнала кривавий піт, отримала п’ять стигматів (рани на руках, ногах і боку), рахувала рани на тілі Ісуса та хотіла розділяти Його страждання. «Видіння, в якому Господь з’явився їй, вкритий ранами, запрошуючи її доторкнутися і поцілувати їх, не міг заспокоїти вогонь її бажань. Врешті, у першу п’ятницю березня 1901 р., під час чергового видіння вона виблагала у Господа стати учасницею мучеництва бичування.

Подібність була ідеальною: такі ж удари, ті ж розриви шкіри і тіла в тих же місцях — такий самий вражаючий вигляд. Кров текла струмками, деякі з них сорок-п’ятдесят сантиметрів у довжину і п’ять у ширину (…).

Під час бичування, — каже один зі свідків (жінка), Джемма зазнає жахливих страждань, але не рухається. Іноді бувають судоми і тремтіння плечей. Мабуть, відчуває біль. Бідна дитина!»

Нехай св. Джемма, яка з любов’ю розмірковувала над Страстями Господа Ісуса та удостоїлася брати участь у стражданнях Христа, підтримує нас у роздумах над Скорботними таємницями.

МЕДИТАЦІЯ ПРО БИЧУВАННЯ
(інший варіант)

Просити в цій медитації про духа віри, через якого відкриємо в Ісусові, упокореному та приниженому, найпрекрасніше людське обличчя, побачимо в Ньому найпрекраснішого чоловіка, найпрекраснішу людину.

Слово Боже:

Мт 27, 26-30

Йн 19, 1-16

Пилат наказав бичувати Ісуса.

Усі євангелісти говорять про це дуже коротко, тому що тоді всі знали, що це бичування.

Ісуса бичують згідно з римським звичаєм.

Залізні ланцюги закінчені кубиками свинця, які виривали шматочки тіла.

Не зосереджуватися на тортурах, а просити, щоб ми духом досвідчили муку серця Ісуса; просімо про сльози та внутрішнє страждання з приводу муки, яку для мене витерпів Ісус.

Пізнаємо тут цінність та гідність людського тіла. Ісус — користуючись ним — показав нам Божу любов.

Беріть, їжте! Тут Ісус розпочинає здійснювати те, що сказав під час Тайної Вечері.

Не обурюватися на Пилата, євреїв, солдат, а прочитати Діян 2, 22-24!

Бичування було пожертвуване Ісусом Отцю за гріхи проти тіла.

Питання:

За які гріхи проти тіла страждав Ісус (війни, різні, людиновбивства, аборти, евтаназія, фізичне знущання (теж над дітьми), сексуальні гріхи?

Дякувати Ісусові, що через бичування Він бере на себе всі гріхи проти тіла, які я скоїв, та просити, щоб Він повернув моєму тілу його цінність та гідність, а також побачити в своєму тілі храм Святого Духа.

Акт присвячення парафії Матері Божій

(можна прочитати після Меси або під час молебню)

Непорочна Діво! Мати істинного Бога і Мати Церкви!

Ти являєш свою милість і співчуття усім, хто прибігає під Твій покров; вислухай молитву, яку ми, Твої діти, з довірою возносимо до Тебе і представ її Твоєму Сину, Ісусу, нашому єдиному Відкупителю.

Мати Милосердя, Наставнице прихованої і тихої самопожертви, Тобі, котра виходиш нам назустріч, ми, грішники, віддаємо цього дня все наше єство і всю нашу любов. Віддаємо Тобі також усе наше життя: наші труди, наші радощі, наші слабкості та наші страждання. Уділи всім миру, справедливості і благополуччя. Все, чим ми є і що маємо, довіряємо Твоїй турботі, Володарко і Матінко наша. Ми хочемо бути повністю Твоїми, з Тобою пройти шлях цілковитої вірності Христу в Його Церкві. З любов’ю завжди веди нас за руку.

Маріє, Мати наша і Царице! Просимо за Святішого Отця Н., за всіх єпископів, священиків, щоб вони вели вірних стежками ревного християнського життя, стежками любові і смиренного служіння Богові та людям.

Споглянь, які великі жнива і впроси Господа, щоб Він наповнив весь Божий народ голодом святості і надихнув численні покликання: священиків і монахів, сильних у вірі та ревних у звершуванні Божих тайн.

Дай нашим сім’ям благодать шанувати зачате життя і любити його тією самою любов’ю, з якою Ти у своєму лоні зачала Сина Божого. Пресвята Діво Маріє, Мати Прекрасної Любові, бережи наші сім’ї, щоб вони завжди жили у злагоді, та благослови нам у вихованні дітей.

Надіє наша, споглянь на нас співчутливо, навчи завжди йти до Ісуса — а якщо впадемо, допоможи нам підвестися і повернутися до Нього, визнаючи наші провини й гріхи у таїнстві покаяння, яке повертає душі спокій.

О Маріє, Мати Церкви! Прийми під свій покров нашу парафію і оточуй своєю неустанною опікою наших священиків. Будь милостивою Матір’ю для всіх нас, грішних: як живих, так і тих, які вже скінчили своє земне життя. Почуй молитви своїх дітей, о Володарко і Заступнице наша! З цього моменту, наша Мати, вважай нас і все, що маємо, своєю власністю, опікуйся нами, керуй нами і провадь до Твого Сина.

Свята Мати, вчини, щоб ми з Божим миром у сумлінні та із серцем, вільним від гніву та ненависті, могли нести всім істинну радість та істинний мир, які приходять до нас через Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, котрий з Отцем і Святим Духом живе і царює на віки вічні. Амінь.

або:

Богородице Діво, Володарко і Царице наша!

Ми, діти святої Католицької Церкви, стаємо сьогодні перед Тобою, сповнені щирої турботи про нашу вірність Ісусовому хресту і Євангелію, турботою про Боже життя в наших сім’ях.

Ми прагнемо особливим чином зараз повністю віддатися Тобі у власність і ввірити у Твої материнські долоні все найдорожче, що в нас є. Одвіку сам Небесний Отець явив Тебе як промінь надії нашим прародителям. Тобі Він віддав свого Єдинородного Сина, котрий народився з Тебе, щоби спасти нас. Твій Син, найкраща Мати, віддав на хресті Тобі те, що мав найдорожче на землі: своїх братів в особі улюбленого учня Йоана. Заохочені таким прикладом, з тим більшою довірою стаємо перед Тобою.

Дбайлива Мати Святого Сімейства! Під Твою материнську опіку віддаємо наші сім’ї, щоб через Тебе вони відродилися в Богові і жили за прикладом назаретської сім’ї. Будемо укріпляти в них царювання Твого Сина, обстоювати Боже Ім’я та християнські звичаї.

О Маріє, Мати Церкви! Прийми під свій покров нашу парафію і оточуй своєю неустанною опікою наших священиків. Будь милостивою Матір’ю для всіх нас, грішних: як живих, так і тих, які вже скінчили своє земне життя. Почуй молитви своїх дітей, о Володарко і Заступнице наша! З цього моменту, наша Мати, вважай нас і все, що маємо, своєю власністю, опікуйся нами, керуй нами і провадь до Твого Сина. Амінь.

Роздуми святого Розарію

Скорботні тайни

1. МОЛИТВА ІСУСА В ГЕТСИМАНІЇ

«Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти» (Mт 26, 39).

Так молився Ісус у Гетсиманії перед своєю мукою та смертю. Просив апостолів і всіх нас, щоб ми чували разом із Ним, тому що це велика поміч під час спокус та випробувань. «Однак не як Я хочу, а як Ти» — звучали слова кінцевої молитви Христа до Отця.

Маріє, заступися за нас, щоб і ми навчилися приймати в усьому волю Отця. Лише таким чином здійснюється спасіння світу i нас самих.

2. БИЧУВАННЯ ІСУСА

Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати. (Йн 19, 1).

Чого хотів домогтися Пилат, коли засудив Ісуса на додаткове страждання, яким було жорстоке покарання через бичування? Чи сподівався він, що врятує Його від смерті, що вигляд так підданої тортурам людини покладе край вимогам натовпу, який домагався смерті Ісуса на хресті? Цього не сталося.

Ісусе стражденний і Маріє, котра співтерпіла, простіть мене за те, що я згоден іноді на зло і страждання, вчинені моїм ближнім, виправдуючись, що так я можу домогтися більшого блага і зберегти що-небудь взагалі. Я прошу вибачення за моє «обмиття рук Пилата».

3. ВІНЧАННЯ ІСУСА ТЕРНОВИМ ВІНКОМ

Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину (Йн 18, 37).

Так Ісус описав свою місію, коли Його запитав Пилат, чи Він цар. Люди не зрозуміли цієї місії ані відповіді Ісуса. Через вінчання терновим вінком висміяли Його царську гідність. Проте, відкинутий людьми, Він, як і раніше залишається Царем і приносить спасіння бунтівному людству та світу.

Маріє, допоможи нам зрозуміти і пізнати в серці, що Ісус — і лише Він — приносить світові правду і надію на вічне життя.

4. ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА

Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.  (Mк 8,34).

Ці слова Христа є запрошенням до кожної людини, щоб хрест її повсякдення пов’язувала з хрестом Спасителя. Тоді все набере нового значення і нового сенсу. Я йду життям, несучи свій хрест, а поряд зі мною йде мій брат і моя сестра, мій сусід, які також несуть хрести, — може бути, що навіть й важчі.

Маріє, будь зі мною, коли я стикаюся з проблемами, які приходять до Симона Киринеянина і Вероніки, щоб я міг трохи принести полегшення і допомогти моєму ближньому.

5. РОЗІПЯТТЯ І ПОХОРОН ІСУСА

І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців (Лк 23, 33).

Але перш ніж надійшов кінець драми, з уст Ісуса вийшли останні слова: «Звершилося»: на горі Голгофі звершилися ще інші важливі справи. «Отче, прости їм, бо не знають, що вони роблять», — вчив нас із хреста Спаситель. До злодія, який розкаявся, Ісус сказав: «Сьогодні ти будеш зі Мною в Раю». І врешті-решт, Він залишив нам заповіт: «Жінко, ось син твій»; «Ось Мати твоя», довіривши материнському захисту Марії все людство і кожного з нас.

Маріє, заступись за мене, щоб події Голготи навчили мене прощати і любити Твого Сина і Тебе. Залишся зі мною в останню годину, щоб я віддав свій дух Отцю в тіні хреста Ісуса, щоб і я міг почути слова надії: «Будеш зі мною в Раю».

Адорація

В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.
Тобі віддаю свою неввічливість, щоб навчитись любові.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свою ненависть, щоб отримати силу вибачати.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свою неправду, щоб жити у правді.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свій страх, щоб зростати в довірі.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої бажання і пориви серця, щоб зміцнитися у вірі.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої нечисті думки і вчинки, щоб знову бути чистим.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свою байдужість, щоб палати любов’ю Твого Серця.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої печалі, щоб вони перемінились на радість.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю всі життєві падіння, щоб знову піднятись у надії.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої страждання, щоб їх переживати зі стражданнями Ісуса.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю своє каяття, щоб відчути Боже милосердя.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої слова, якими осуджую інших, щоб відновити чистоту сумління.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свою гординю, щоб здобути покору серця.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої труднощі, щоб жертвувати їх Богу, як приємний фіміам.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свої поневолення, щоб бути вільним дитям Божим.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свій сьогоднішній гріх, щоб в мені перемагав воскреслий Христос.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свою помилковість, щоб відшукати дорогу до Божої любові.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулку.

Тобі віддаю свій неспокій, щоб перебувати у Божому мирі.
В Твоєму серці, Діво Маріє, шукаю притулок.

Ісусе, поклоняємось Тобі…

Ісусе, поклоняємось Тобі і дякуємо за Твою Матір, яку Ти нам дав у цей неспокійний час.

Величаємо Тебе за Діву Марію, яка безперервно закликає нас, щоб ми були відкритими на Божу Любов.

Ісусе, поклоняємось Тобі і своє серце відкриваємо Тобі!

(це прохання повторюється)

Ісусе, Царю миру, поклоняємось Тобі з Марією. Дякуємо Тобі, що посилаєш Її як Царицю пророків, щоб нас вела до миру, який ісходить від Тебе, та щоб пригадувала нам шлях до миру через навернення і примирення молитвою і постом.

Прославляю та величаю Тебе зі всіма, які досягли дар миру, через молитву і піст, через Сповідь та участь у Святій Літургії.

Ісусе, поклоняємось Тобі і свої серця відкриваємо Тобі!

(повторюється)

Ісусе, Царю миру, поклоняємось Тобі з Марією, яка нас Твоїм Іменем закликає і веде до миру в серці; заохочує, щоб ми стали свідками миру у своїх родинах і своєму середовищі.

Ісусе, поклоняємось Тобі з Марією, яка нас вчить, що ненависть є великою загрозою, оскільки приносить сварки і неспокій.

Мій Ісусе, сьогодні я зрікаюся ненависті і всього, що є причиною безладу і неспокою в мені та біля мене. Зрікаюся диявола і його впливу, зрікаюся будь-якої співпраці з ним. З допомогою Твоєї благодаті та за заступництвом Діви Марії прагну противитись злу та відкидати кожну спокусу.

Ісусе, поклоняюсь Тобі і своє серце відкриваю Тобі!

(повторюється)

Ісусе, поклоняюся Тобі і дякую Тобі, що даєш мені можливість допомогти моїми молитвами і жертвами у поширенні миру у всьому світі. Ти, Господи, хочеш зробити мене апостолом, свідком миру у цьому світі. Як багато людей сьогодні страждають від неспокою: занепокоєна молодь, розведені родини, недружні народи…

Ісусе, з Тобою і з Марією хочу приносити спокій і любов, відкидати і перемагати диявола і його плани у світі!

Ісусе, поклоняюся Тобі і прославляю Тебе з Марією і всіма, хто на Її заклик відкриває своє серце у щирій Сповіді, хто навернувся і досягнув Твого милосердя та прощення. Звеличую Тебе за Твоє милосердя, бо багато сердець Ти врятував з тенет гріха і злих намірів, відкривши їм дорогу миру. Нехай звеличують Тебе всі, хто за заступництвом Діви Марії, Цариці миру, отримали благодать, щоб визнати свій гріх; щоб його зреклися і покутували за його наслідки. Прославляю Тебе зі всіма, які за заступництвом Марії зрозуміли, що необхідно любити життя своє та інших, вирішили з любов’ю служити життю і відкрилися новій дорозі миру.

Ісусе, поклоняюся Тобі з Марією і прошу: «Прости нам наші гріхи та людську ненависть!»

(повторюється)

Ісусе, поклоняюся Тобі і дякую Тобі за надію, яку Ти мені в цей час дав через Марію, Царицю миру. Знаю, що навернення — це єдиний шлях до миру. Але часто не вистачає мені сили, та й інші її не мають, щоб навернутися. Цю благодать даєш Ти.

Дякую Тобі, що нам хочеш допомогти, аби ми навернулися і зрозуміли дорогу й закони любові. Нехай ніхто не знеохотиться на дорозі до навернення!

Апостол Яків пише і закликає: «Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси — пристрастей ваших, які воюють у ваших членах? Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б’єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите. Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи» (Як 4, 1‑3).

Очисти мене і цей світ благодаттю навернення, щоб в Тобі здійснилось моє найглибше бажання, щоб був збережений від всього, що шкодить нам.

Знаю, Ісусе, що я повинен мати добру волю, щоб Твій Дух міг мною оволодіти і керувати. Дякую Тобі, що даєш мені і всім, хто Тебе взиває, внутрішню свободу і мир.

Літанія до Непорочного Серця Марії

Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!

Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже,         помилуй нас.

Сину, Відкупителю світу, Боже,    помилуй нас.

Духу Святий, Боже,             помилуй нас.

Свята Трійце, Єдиний Боже,          помилуй нас.

Серце Марії, з’єднане з Серцем Ісуса,      молись за нас.

Серце Марії, святине Пресвятої Трійці,    молись за нас.

Серце Марії, доме Слова,    молись за нас.

Серце Марії, переповнене благодаттю,    молись за нас.

Серце Марії, благословенне серед усіх сердець, молись за нас.

Серце Марії, тихе і лагідне,            молись за нас.

Серце Марії, глибино смирення,   молись за нас.

Серце Марії, жертво любові,          молись за нас.

Серце Марії, прибите до хреста,    молись за нас.

Серце Марії, розрадо засмучених,             молись за нас.

Серце Марії, притулку грішників,            молись за нас.

Серце Марії, надіє вмираючих,      молись за нас.

Серце Марії, столице милосердя, молись за нас.

Агнче Божий, що береш гріхи світу,
            Господи, прости нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,
            Господи, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,
            помилуй нас!

Молімося: Боже, Ти в Непорочному Серці Марії дав нам переможну силу чистоти й любові, визволи нас від гріхопадіння і вчини, щоб, очищаючись через покуту і молитву, наші серця щоразу тісніше з’єднувалися з Тобою і проголошували у світі Твій заклик до навернення. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

NB. Ці матеріали жодною мірою не обмежують ініціативи місцевих душпастирів. Мета приготовлених матеріалів — служити допомогою для якнайкращого приготування молебнів перших субот місяця.