Антоній Великий. Читання Добротолюбія
Він втратив батьків. Це 6 місяць 18-річного юнака без людей, які могли його розрадити, настановити, порадити, підтримати. Він задуманий, голова похилена, тіло втомлене. Заходить до прохолодного храму — запах кадила огортає невимовно рідно й тепло. Чує: «Якщо хочеш бути досконалим, — сказав Ісус до нього, — піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною» (Мт. 19, 21).
Антоній знав, що Бог промовляє до нього. Був й так бідним, але віддав останнє, залишивши дещо для сестри. Подався до вчителя на край поселення, працював, молився безперестанно....
02 Вересня, 09:38
2096
Роздуми