5 грудня згадуємо преподобного Савву Освяченого.
Преподобний народився 439 р. в місті Муталаскі, що в Каппадокії, у християнській сім’ї Йоана та Софії. Його батько був воєначальником. Поїхавши у справах служби до Александрії, він узяв із собою дружину, а п’ятирічного сина залишив під наглядом дядька. Коли хлопчикові було сім років, він вступив до монастиря святої Флавіани, що стояв неподалік. Обдарований хлопець швидко навчився читати й добре вивчив Святе Письмо. У 17 років Савва прийняв постриг і досяг таких великих успіхів у пості й молитвах, що отримав дар чудотворіння.
Проживши десять років у монастирі, преподобний подався до Єрусалима, а звідти в домівку преподобного Євтимія Великого. Але преподобний Євтимій направив святого Савву до авви Феоктиста, настоятеля найближчого монастиря з суровим братським уставом. У тому місці преподобний Савва пробув послушником до 30 років.
По смерті старого Феоктиста його наступник благословив Савву замуруватись у печері: лише по суботах святий полишав свою печеру та навідувався у домівку, брав участь у богослужіннях та споживав їжу. За деякий час йому дозволили зовсім не полишати печери і святий Савва вершив там своє подвижництво протягом п’яти років.
Преподобний Євтимій уважно слідкував за життям юнака й побачивши, наскільки той виріс духовно, став брати його з собою до пустелі Рув (біля Мертвого моря). Вони виходили 14 січня й перебували там до Неділі Ваій (Вербна неділя).
Коли преподобний Євтимій помер, святий Савва полишив Лавру, пішов у Йорданську пустелю і поселився у печері, поблизу житла преподобного Герасима Йорданського. За деякий час до нього почали приходити учні, і 484 р. вони збудували церкву в печері, яка стала основою Лаври Савви Єрусалимського.
Преподобний Cавва заснував ще декілька молитовних місць: власне, заснування лавр — його «винахід». Багато чудес було явлено завдяки його молитвам: серед Лаври почало бити джерело, під час засухи пішов сильний дощ, ставалися зцілення хворих та біснуватих. Святий написав перший статут церковних служб, «Єрусалимський», який був прийнятий усіма палестинськими монастирями.
Помер 5 грудня 532 р. у віці 94-х років. 1256 року його останки було перевезено до Венеції та поховано у церкві Сан Антоніо. 12 листопада 1965 року, на настійливі вимагання православних, Римо-Католицька Церква повернула мощі святого до заснованого ним монастиря.
За матеріалами: abc-people