Чувайте…

Роздуми до Слова Божого на І Неділю Адвенту, рік Б 

Церква формує нас зокрема через Літургічні періоди, під час яких ми переживаємо події історії спасіння. Одним з таких періодів є Адвент. Від латинського слова adventus – прихід. В цьому часі Божий Дух розпалює в наших серцях поставу очікування: очікування на пришестя Ісуса в славі, а також очікування на Його пришестя у вигляді маленького покірного Дитяти. Ось, що говорить Катехизм Католицької Церкви на цю тему:

522 Прихід Сина Божого на землю – настільки велика подія, що Бог бажав приготувати її протягом віків. Обряди й жертви, прообрази і символи «Першого Завіту» (Євр. 9,15) – усе Він спрямовує до Христа; Він провіщає Його устами пророків, що з'являються один за одним в Ізраїлі. Окрім того, Він збуджує і в серцях поган неясне очікування цього приходу.
(…)

524 Відправляючи кожного року богослужіння Адвенту, Церква відновлює це очікування Месії: приєднуючись до довгого приготування першого Приходу Спасителя, вірні відновлюють гаряче бажання Його другого Приходу (Пор. Од. 22, 17.). Святкуванням народження та мучеництва Предтечі Церква приєднується до його прагнення: «Йому треба рости, мені ж – маліти» (Ів. 3,30).

" Церква хоче досвідчити тієї самої туги за Спасителем, яка проникала душі праведників усього Старого Завіту

Аж важко собі уявити, що під час Адвенту Церква прагне відновити в серцях вірних те очікування, яке наповнювала серце Авраама, Ісаака, Якова, Давида, Ісаї, Єремії. Церква хоче досвідчити тієї самої туги за Спасителем, яка проникала душі праведників усього Старого Завіту.

І перша постава, до якої нас запрошує Святий Дух у Божому Слові – це постава чування, або іншими словами постава пильності. Чому?

Коли ми уважно приглянемося до початків історії спасіння, то побачимо, що саме з браку пильності і терпеливості розпочався первородний гріх. Одне з перших велінь, яке Господь дав Адамові, було пильнувати сад, бути на його сторожі:

Бут 2, 15: Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його.

Слово доглядати дослівно в єврейському тексті звучить ШаМаР – стерегти, берегти, пильнувати. Це саме слово вживається по відношенню до заповідей – стерегти заповіді, берегти заповіді. Коли ми бережемо заповіді, ми зберігаємо рай, зберігаємо сад Едем, зберігаємо наше серце.

Вже перший вірш третього розділу говорить про те, як Адам впорався (тобто не впорався) з цим завданням:

Бут 3, 1: З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: "Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?"

Автор не випадково говорить про те, що змій був польовим звіром. Ця деталь має спровокувати в нас запитання: Що польовий звір робить в саду? Польовий звір має бути в полі, а не в саду!? Хтось не впильнував сад і прогайнував той момент, коли змій туди прослизнув.

Далі в тексті бачимо нетерпеливість Єви, яка не зачекала, що скаже Бог, або що скаже Адам, взяла плід і скоштувала і перш, ніж Адам взагалі встиг подумати, що сталося, вона вже і йому запропонувала…

Так сталося з нашими прабатьками і таку спадщину ми перейняли від них. Тому постава чуйності, є дуже важливою поставою, оскільки стосується не чого не будь, а нашого спасіння.

Що вона означає? Що означає чувати? Досліджуючи слово чувати, (пильнувати) – гр. ґреґорео на сторінках Святого Писання, можна натрапити на наступні значення:

1) Чувати – це не спати. Бути свідомим.

Йдеться не тільки про відмову собі у відпочинку. Йдеться про те, щоб від реального життя не тікати в сон, в ілюзію. Навіть фізичний сон інколи служить своєрідною формою втечі від проблем (пророк Йона, коли втікав від Господа, то увійшов в найглибший трюм корабля і… заснув – Йо 1). Коли людина спить, вона не думає про клопоти, про важкі ситуації ітд. Подумай під час цього Адвенту – від чого найчастіше втікаєш?

2) Чувати – це пильнувати. Біблія говорить, що саме ми маємо пильнувати найбільше:
Прип 4, 23: Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б'ють життя джерела.

Приглянься під час Адвенту, чим ти наповнюєш своє серце. Чим насичуєш своє власне джерело?

3) Чувати – це стерегтись. Святе Письмо також нам говорить кого стерегтись:

1 Петра 5, 8: Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. 9 Противтеся йому, сильні вірою.

Подумай, де саме, в якій сфері найчастіше зустрічають Тебе спокуси лукавого. Де саме, у твоєму житті, розпочинається небезпечна територія. Чого саме маєш уникати найбільше?

Нехай Святий Дух, який разом з Нареченою – Церквою, гукає «Прийди», допоможе нам добре пережити цей час.