Зцілення сліпих

Роздуми до Слова Божого на п’ятницю І тижня Адвенту

Читаємо в Євангелії про двох сліпих, які йшли за Ісусом і навіть увійшли до хати. Як ви це собі уявляєте? Яким чином сліпі могли йти за Ісусом, не убачивши Його? Гадаю, що на це є лише один спосіб. Сліпі мусили уважно слухати і йти по голосу. Слухання Слова є першим кроком виходу з темряви і наслідування Господа. Можливо не все у цих двох сліпих виходило, може час від часу вони спотикалися, а навіть падали. Але йшли витривало, доки не увійшли до хати. Може саме так виглядає зараз твоє наслідування Господа: як мандрівка сліпого. Може час від часу потикаєшся і падаєш на своїй дорозі. Не переставай слухати Слова Господа і Його голосу, бо це вказує напрямок.

“ МОЖЕ САМЕ ТАК ВИГЛЯДАЄ ЗАРАЗ ТВОЄ НАСЛІДУВАННЯ ГОСПОДА: ЯК МАНДРІВКА СЛІПОГО

«І коли Він увійшов до хати, сліпці приступили до Нього, а Він спитав їх: “Чи віруєте, що Я можу це зробити?” — “Так, Господи!” — кажуть Йому ті».

До кінця невідомо, про яку хату і про чий дім йдеться. Може про дім Ісуса, а може про якийсь інший. Але оскільки ця деталь тут згадується, то варто над нею також замислитися. Дім, хата — це також образ нутра людини, символ людського серця (Мт 6, 6). Ісусові залежить на тому, щоб ти мав щось більше, ніж фізичний зір, щоб ти бачив також очима серця. Слухання Слова, зустріч з Ісусом у Слові, приводить до себе самого, до власного нутра. В хаті сліпці приступили до Нього. Раніше не могли цього зробити. Сталося це в домі. Думаю, даний жест має глибоке духовне значення. Коли, слухаючи Слово Боже, я сходжу на дно власного серця, там в особливий спосіб можу досвідчити Божої присутності і Божого діяння.