«Ми крокуємо земними стежками. Прямуємо за Ісусом. Прагнемо наслідувати нашого Спасителя, уподібнюючись Йому і жити вірою у живому пізнанні нашого Господа, заохочуючи усіх до любові і добрих справ, щоб разом крокувати до Небесного царства», — такими словами розпочалася Хресна Дорога у маленькому мальовничому містечку, розташованому між горами над Тисою.
Стало доброю традицією щороку у Вербну неділю проходити Хресну Дорогу містом – це молитва, що спонукає нас до глибоких роздумів над муками Ісуса Христа. Цей духовний скарб переносить нас думками у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса на смерть, це свідоцтво вічної незгасаючої любові Христа до нас, адже Він пролив свою невинну Кров за ради нашого спасіння.
Цього року Хресна Дорога була особливою – театралізованою.
Люди не стримували сліз, вони самі лилися по обличчях вприсутніх. Роздуми на кожному стоянні були настільки реалістичними, що мені здалося, я йду вуличками Єрусалиму, крок за кроком підіймаюся за Ісусом на гору Голгофу і відчуваю кожне Його падіння і біль у серці.
Хресну Дорогу організував отець-декан Ласло Микуляк разом із молоддю.