Літургійні читання на 21 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Велкмуч. Прокопія

Апостол
1 Кор 7, 35 – 8, 7

35 Кажу це для вашої користі, а не для того, щоб ярмо на вас на­клас­ти, щоб ви з гідністю і ревно три­ма­лися Господа.
36 Як хтось думає про свою дів­чи­ну, що недобре, коли вона так за­ли­шить­ся і в зрілому віці, то не­хай ро­бить, як хоче, — він не грішить: хай такі виходять заміж. 37 А як хто непохитний серцем і без примусу має владу над своєю во­лею, і постановив у своєму серці збе­регти її дівчиною, той добре зро­бить. 38 Отже, хто видає заміж дівчи­ну, добре робить, а хто не видає її, ро­бить ще краще.
39 Жінка зв’язана [законом], до­ки живе її чоловік. Якщо ж помре чо­ловік, вона вільна вийти заміж, за кого хоче, тільки щоб у Господі. 40 Однак блаженнішою вона є, як­що за моєю порадою зали­ша­ти­меться так. Думаю, що і я маю Бо­жо­го Духа.

1 А щодо ідольських жертв, розуміємо, що ми всі маємо знан­ня. Проте знання приводить до заро­зумілості, а любов збудовує! 2 Якщо хто вважає, ніби щось знає, то він нічого не знає так, як на­лежить знати. 3 Але хто любить Бога, той був пізнаний Ним. 4 Адже про їжу, яка приноситься в жертву ідолам, знаємо, що ідол у світі — ніщо, і немає іншого Бога, крім Єдиного. 5 Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, оскільки є ба­га­то богів і багато володарів, 6 то для нас один Бог — Отець, від якого походить усе, і для якого є ми, і один Господь — Ісус Христос, через якого все, і ми через Нього. [І один Святий Дух, у якому — все; і ми є в Ньому].
7 Та не у всіх таке знання. Адже де­які, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, і їх­нє сумління, будучи немічним, опо­ганюється.

Євангеліє
Мт 15, 29-39

29 Відійшовши звідти, Ісус набли­зився до Галілейського моря і, під­нявшись на гору, сів там. 30 І прийшло до Нього багато лю­дей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. 31 Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здо­ро­ві, кульгаві ходять, і сліпі ба­чать. І прославляли Бога Ізрáї­ле­вого.
32 А Ісус, покликавши своїх учнів, сказав: «Жаль Мені цих лю­дей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу від­пу­стити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі». 33 Та учні кажуть Йому: «Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?» 34 А Ісус запитує: «Скільки хлібів маєте?» Вони відказали: «Сім і декілька рибин». 35 Звелівши людям сісти на землі, 36 Він узяв сім хлібів і рибу та, від­давши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям. 37 Усі поїли й наситилися. І зі­бра­ли кусків, що залишилися, сім пов­них кошиків. 38 А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. 39 Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магда­лин­­ських.

Біблійні роздуми