Літургійні читання на 30 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Велкмучц. Марини
Отців шести вселенських соборів

Апостол
1 Кор 1, 10-18

10 Благаю вас, брати, Ім’ям Гос­по­да нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були по­єд­нані однаковим розумінням і одні­єю думкою. 11 Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між ва­ми є суперечки. 12 Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів. 13 Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, мо­же, ви хрестилися в ім’я Павла? 14 Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая, 15 щоб ніхто не сказав, що ви хре­стилися в моє ім’я. 16 Хрестив же я і дім Степана; біль­ше не знаю, чи хрестив я кого ін­шого.
17 Адже Христос не послав мене хре­­­стити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Хри­ста. 18 Тому шо слово про хрест є безум­ством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Євангеліє
Мт 14, 14-21

14 Вийшовши, Ісус побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.
15 А як звечоріло, підійшли до Ньо­­го учні та й кажуть: «Тут місце пус­тинне і година вже пізня; від­пусти людей, щоби пішли у села ку­пити собі їсти». 16 Ісус же відповів їм: «Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!» 17 Та вони говорять Йому: «Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби». 18 А Він сказав: «Принесіть їх Ме­ні сюди». 19 І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблаго­словив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям. 20 І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних коши­ків. 21 А тих, які їли, було близько п’я­ти тисяч чоловіків, не рахуючи жі­нок і дітей.

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Йо 17, 1-13

1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прий­шов час. Прослав свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. 3 Вічне життя є те, щоби знали Те­бе, єдиного істинного Бога, і Того, ко­го Ти послав, — Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, за­вершив справу, яку Ти доручив Ме­ні виконати. 5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, в себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.
6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. 7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я пе­редав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. 9 Я за них благаю, — не за світ бла­­­гаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; 10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у сві­­ті; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми.
12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали пов­ноту Моєї радості.

Біблійні роздуми