Він повертає сили для боротьби

Роздуми до Слова Божого на Х звичайну неділю

Лк 7, 11-17

Ісус наближається до брами міста Наїна, за ним ідуть учні та сила народу. Назустріч виносять із міста мертвого юнака, йде зустрічний натовп, і в ньому матір, яка до всього ще й була вдовою. Які почуття могли сповнити нашого Господа? Чи не побачив Він своєї власної історії, як у дзеркалі? Його, Сина-Одинака Єдинородного, також певного дня виводитимуть із міста, і Матір-удова буде Його супроводжувати, і так само йтиме за Ним великий натовп.

Син Божий зволив побачити себе в моїй історії, щоб я віднайшов себе в історії Бога.

Смерть юнака з Наїна може мати ще одне значення. У Новому Завіті нечасто зустрічається слово «юнак». Один із небагатьох фрагментів – Послання святого Йоана апостола, 1 Йн 2, 12‑14:

Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени. Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. 

Погляньмо: Йоан називає юнаками тих, хто переміг лукавого. Юнак – це постава духовної боротьби і перемоги. Відповідно, коли ховали юнака, єдиного сина вдови, – це образ утрати такої постави перемоги, коли ти вже не маєш сил боротися й відчуваєш, що просто втрачаєш усе, сили, духовні позиції, відвагу, надію. В таку ситуацію входить Ісус сьогодні, до тебе!