Молитва це найперше й найважливіше знаряддя праці в наших руках, — сказав Папа Франциск під час недільної зустрічі з вірними на молитві «Ангел Господній» сьогодні, 24 липня 2016 р. у Ватикані.
Ось повний текст папського виступу.
Дорогі брати і сестри, добридень!
Євангеліє сьогоднішньої неділі (Лк 11, 1‑13) розпочинається від сцени Ісуса, який молиться самотньо, обік усіх; а коли закінчив, учні попросили Його: «Господи, навчи нас молитися». Він же відповів: «Коли молитеся, кажіть: Отче!…» Це слово — таємниця молитви Ісуса, ключ, який Він нам дає, аби ми могли увійти в ці довірливі стосунки діалогу з Отцем, які супроводжували на підтримували Його все життя. «Отче!»
ІЗ закликом «Отче» Ісус єднає два прохання: «Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє». Молитва Ісуса, а отже, також і християнська молитва це насамперед учинення місця для Бога, дозволяючи Йому показати Його святість в нас і викликати розвиток Його царства, почавши від таємниці сповнення панування Його любові в нашому житті.
У версії св. Луки три інші прохання доповнюють цю молитву «Отче наш». Це три прохання, які виражають наші основоположні потреби: хліб, прощення і допомога у переживанні спокус. Неможливо жити без хліба, неможливо жити без прощення, неможливо жити без допомоги Бога у доланні спокус. Хліб, про який Ісус каже нам молитися, це той доконечний, а не надлишковий; це хліб паломників, праведних, хліб, якого не нагромаджують і не марнують, який не обтяжує нашої дороги. Прощення це насамперед те, яке ми самі отримуємо від Бога: тільки усвідомлення того, що ми грішники, які отримали прощення завдяки безконечному милосердю Бога, може зробити для нас можливими конкретні жести братерського примирення. Якщо хтось не почувається грішником, який отримав прощення, то ніколи, ніколи у світі не буде здатний звершити жест прощення, примирення. Треба починати від серця — серця, яке почувається грішником, що отримав прощення. Останнє прохання: «не допусти, аби ми піддалися спокусі» виражає усвідомлення нашого стану, завжди нараженого на сіті зла та зіпсуття. Всі ми знаємо, що таке спокуса.
Вчення Ісуса про молитву продовжується двома притчами, в яких Він ставить за взірець поведінку одного друга щодо іншого та батька щодо своєї дитини. Обидві притчі мають навчити нас повної довіри Богові, який є Отцем. Він краще від нас самих знає наші потреби, але хоче, щоб ми їх Йому представляли відважно і невпинно, оскільки це наш спосіб участь в Його ділі спасіння. Молитва — це наше найперше і найважливіше «знаряддя праці». Послухайте уважно: молитва — це найперше і найважливіше знаряддя праці в наших руках! Наполегливе вимагання від Бога служить не переконуванню Його, а зміцненню нашої віри й терпеливості, тобто нашої здатності до боротьби разом із Богом за речі насправді важливі й доконечні. У молитві ми завжди разом: Бог і я, борючись за спільні важливі речі.
Серед них є одна прекрасна, найважливіша з усіх, про які Ісус говорить у сьогоднішньому Євангеліє, але про яку ми майже ніколи не просимо, а це є Дух Святий. Дайте мені Святого Духа. А Ісус каже: «Якщо ви, будучи злими, даєте добрі речі вашим дітям, то наскільки ж більше Отець ваш небесний дасть Духа Святого тим, які про це просять». Духа Святого, просити про Духа Святого, аби увійшов в нас. Але чому служить Святий Дух? Служить тому, щоб жити добре, жити мудро і з любов’ю, виконуючи волю Божу. Яка ж прекрасна молитва була би на цьому тижні, якби кожен з нас просив Отця: дай мені Духа Святого! Марія свідчить про це своїм життям, уповні оживленим Святим Духом. Нехай Вона нам допоможе молитися до Отця у єдності з Ісусом, аби жити не як світ живе, а згідно з Євангелієм, проваджені Духом Святим.
Після молитви «Ангел Господній»:
У ці години нас вражають сумні відомості, пов’язані з гідними жалю актами тероризму та насильства, які викликали смерть і страждання. Я думаю про драматичні події в Мюнхені у Німеччині та в Кабулі в Афганістані, де втратили життя чимало неповинних людей.
Висловлюю свою близькість із сім’ями жертв та пораненими. Заохочую вас долучитися до моїх молитов, аби Господь надихнув усіх рішеннями добра і братерства. Що більше труднощі здаються нездоланними, а перспектива безпеки і миру здається темною, то більше мусить посилитися наша молитва.
Радуйся, Маріє…
Дорогі брати і сестри!
У ці дні багато молодих людей із цілого світу прямують у напрямку Кракова, де відбудеться ХХХІ Світовий день молоді. Також і я найближчої середи вирушу, аби зустрітися з тими молодими хлопцями й дівчатами і святкувати разом із ними та для них Ювілей Милосердя, за заступництвом св. Йоана Павла ІІ. Прошу вас супроводжувати нас молитвою. Вже зараз вітаю і дякую тим, хто працює, аби прийняти молодих паломників, разом із багатьма єпископами, священиками, ченцями і черницями. Особливу думку керую до багатьох ровесників, які не можуть там бути особисто присутні, слідкуватимуть за посередництвом медій. Ми всі будемо з’єднані в молитві.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
