У Вашингтоні, в Смітсонівському інституті можна побачити автоматичного робота-монаха, виготовленого 1560 року. Він зроблений із дерева, металу і має трошки більше 35 см заввишки.
Робота заводять ключем, завдяки чому він може пересуватися, вдаряючи себе правицею в груди. У лівиці він тримає розарій і невеликого дерев’яного хреста. Здатний ворушити головою і заплющувати очі. Час від часу підносить хрест до губ і цілує його. За минулі 400 з гаком років надалі перебуває у хорошому стані і функціонує, як заплановано.
Переказ приписує його постання Хуанелло Турріано, механікові імператора Карла V. Історія каже, що син імператора, король Філіп ІІ, молячись над своїм тяжко хворим сином, обіцяв чудо за чудо, якщо дитина не помре. Коли хлопчик і справді одужав, Турріано сконструював мініатюрку монаха-покутника.
В історії європейського годинникового мистецтва цей робот став рідкісним (і дуже раннім) прикладом настільки розвинутого автомата, зокрема з огляду на те, що механізм поєднаний із рухами тіла — голови, вуст, очей, рук.
До Вашингтона цікавинку привезли 1977 року. В Смітсонівському інституті ним заопікувався консерватор В. Давид Тодд, випускник численних курсів механіки.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
