Роздуми до Слова Божого на понеділок І тижня Адвенту
«А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його» (Мт 8, 5‑11).
Навіть із суто людської перспективи сотник є людиною, яка викликає симпатію. Напевно не кожен римський офіцер так переймався здоров’ям свого слуги. Правильно втілена любов до ближнього становить прекрасне приготування до дару віри. Сотник окупаційного війська, язичник, виявився людиною, здатною на таку гарячу віру, що аж сам Син Божий цій вірі здивувався: «Воістину кажу вам, ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я такої великої віри».
Сотник — не єдиний язичник, про віру якого Євангеліє свідчить із якнайвищою похвалою. Віра жінка-ханаанянки навіть витримала сильне випробування, якому її піддав Христос. Самарянин же виявився єдиним із десятьох зцілених від прокази, хто повернувся до Ісуса як людина віруюча. Всі пам’ятаємо самарянку, яку Ісус зустрів біля криниці, жінку радше легковажну, але яка увірувала в Нього й навіть почала проголошувати Його своїм співвітчизникам.
Усі ці язичники в Євангелії — дуже важливі постаті, бо становлять немовби живу та особову заповідь того, що на Хресті Господь Христос звершить відкуплення всього людства, й відтоді люди з усіх народів будуть покликані до того, щоб увійти до Народу Божого як його повноправні члени.
Сьогодні ж постать сотника нехай нагадує нам, що й люди, які не походять із християнських сімей, також покликані до віри. Й нехай Бог дасть їм, щоб вони у своїй вірі «перегнали» нас, які належимо до християнства з малих років.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002
фінансово.
Щиро дякуємо!
