Пожертвуваний добровільно

Роздуми до Слова Божого на 3 січня

Наступного дня Йоан бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: «Ось Агнець Божий, що на себе бере гріх світу!»

Уже описи народин Ісуса повні натяків на Його майбутні Страсті. Старий Симеон заповідає Марії, що Її душу прошиє меч, а цар Ірод силкувався убити Новонародженого. Стайню, в якій народився Ісус, не раз представляли як печеру, подібну до тієї, де Його поховають.

Сьогоднішнє Євангеліє представляє момент, коли Господь Ісус збирається розпочати свою прилюдну діяльність. І вже тоді Йоан Хреститель пророчо передбачає Його смерть для нашого спасіння. Напевно Святий Дух підказав йому, що Ісус, який наближається, і є той самий Слуга Господній, якого заповідав пророк Ісая. «Він гноблений був та понижуваний, але уст своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав своїх уст» (Іс 53, 7).

Христа, Агнця Божого, заповідав також і той баранець, який був принесений у жертву замість Ісаака (див. Бут 22, 13), як і пасхальний агнець, чия кров захистила люд Божий у ніч Виходу (див. Вих 12, 3‑13).

Однак не забуваймо, що Агнець Божий — на противагу до звичайних жертовних тварин — жертвувався за нас добровільно. «Власне життя Я за вівці кладу. (…) Ніхто в Мене його не бере, але Я сам від себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову» (Йн 10, 15‑18).

о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002