Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятницю ІІ Великоднього тижня (РКЦ).
Тими днями один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — вставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час, а їм сказав: «Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити. Ось бо недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі повірили йому, розсіялися і зійшли на ніщо. Після нього під час перепису об’явився Юда галілеянин, потягнувши за собою народ. І він також загинув, а всі, хто слухався його, — розпорошилися. І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — то загине; якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями!» Тож вони послухали його і, коли покликали апостолів, висікши їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили. А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Ісуса удостоїлися витерпіти зневагу. І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити Христа — Ісуса.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
