18 січня — день смерті о. Яна Твардовського, священика і поета, «отця Яна від сонечка». Згадуючи його, знаходимо прекрасні вірші й прекрасні думки.
Ось добірка 10 висловів о. Яна, над якими можна роздумувати і сьогодні, й подальші роки свого життя…
1. Благословенний, хто не спокушається (як переклав о. Якуб Вуєк), тобто не обурюється на те, що Бог не такий, яким ми Його собі уявляємо.
2. Бог дав людині вільну волю, отож не може нікого змушувати до любові, Його треба вибрати. Це парадокс: Всемогутній, який не може всього. Приходить і просить про любов.
3. До храму приходять дуже різні люди — ремісник, робітник, професор, артист. На концерті у філармонії сидять люди невипадкові, які люблять музику. В храмі обік різника сидить доцент. Як до них усіх промовити? Це насправді непросто.
4. Кожне подружжя нагадує три ордени: на початку — францисканців, радісних, задивлених у природу; з часом — сильних у словах і аргументах домініканців; по роках уже тільки камедулів, які виконують наказ мовчання.
5. Тяжче любити ближнього, аніж малого «фіата».
6. У храмі треба час від часу усміхатися.
7. Віра це постійне шукання, постійні сумніви; віра не означає кам’яного спокою, браку роздвоєності. В цьому вона також подібна до любові. Навіть проста віра не існує без неспокою.
8. Аби пізнати Ісуса, треба зрушитися з місця і шукати людей, у яких Він мешкає.
9. Чому я пишу вірші — тому, що тому, хто пише, здається, що він має щось дуже важливе, аби ним поділитися, щось особисте сказати, щось таке важливе, аж це треба зберегти і записати.
10. Ангел не розуміє — він не висів на хресті, і любов знає надто легку, бо не має тіла.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
